Чому деякі люди не прокидаються навіть від будильника: вчені знайшли несподіване пояснення

Багатьом знайома ситуація, коли одна людина прокидається від тихого повідомлення на телефоні, а інша спокійно спить під гуркіт грози, будильник чи шум сусідів. Нове дослідження показало, що справа може бути не лише у «міцному сні», а й у тому, як саме працює мозок під час відпочинку.

Вчені з Лозаннського та Женевського університетів з'ясували, що під час певної фази сну мозок буквально змінює пріоритети: він приділяє менше уваги звукам навколо і більше — сигналам, які надходять із самого організму.

Результати дослідження опубліковані в журналі Current Biology.

Мозок перемикається із зовнішнього світу на власне тіло

У дослідженні взяли участь 25 здорових дорослих добровольців. За допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) науковці записували активність їхнього мозку під час неспання та різних фаз сну.

Під час експерименту учасникам відтворювали прості звукові сигнали. Одночасно дослідники аналізували, як мозок реагує не лише на ці звуки, а й на власне серцебиття людини.

Виявилося, що зі входженням у фазу швидкого сну (REM) реакція мозку на зовнішні звуки поступово слабшає. Найменше він реагував під час так званого фазичного REM-сну — періоду, коли відбуваються швидкі рухи очей і люди найчастіше бачать яскраві сни.

Водночас реакція мозку на серцеві скорочення не лише зберігалася, а навіть ставала сильнішою, ніж у стані неспання.

Чому люди не чують будильник уві сні

Автори пояснюють це перерозподілом уваги між двома типами сигналів.

Перший — екстероцепція, тобто інформація із зовнішнього світу: звуки, світло, дотики.

Другий — інтероцепція, або сигнали, що надходять із самого організму: серцебиття, дихання та інші фізіологічні процеси.

Під час REM-сну мозок віддає перевагу саме інтероцепції. Тому людина може не реагувати на сторонні шуми не тому, що мозок «вимикається», а тому, що він активно контролює внутрішній стан організму.

Науковці наголошують: слух не вимикається повністю. Мозок і далі обробляє звуки, але робить це менш активно, віддаючи пріоритет інформації, яка може бути важливою для підтримання життєво важливих функцій.

Вчені створили новий показник роботи мозку

Дослідники також запропонували спеціальний показник, який назвали audio-cardio index.

Він порівнює, наскільки сильно мозок реагує на зовнішні звуки та на серцебиття. Показник продемонстрував поступовий перехід від переважної обробки звукової інформації під час неспання до домінування внутрішніх сигналів у фазі REM-сну.

На думку авторів роботи, цей індекс у майбутньому може допомогти лікарям точніше оцінювати рівень свідомості людей, які не можуть відповісти самостійно, наприклад під час наркозу або при тяжких порушеннях свідомості.

Що це означає

Дослідження допомагає краще зрозуміти, чому одні люди можуть спати навіть під дуже гучні звуки, тоді як інші легко прокидаються.

Втім, вчені не стверджують, що всі люди однаково реагують на шум. На якість сну також впливають генетичні особливості, втома, рівень стресу, звички, прийом деяких ліків та індивідуальні особливості нервової системи.

Нове відкриття лише показує, що під час швидкого сну мозок не «відключається», а навпаки — активно працює, змінюючи фокус своєї уваги із зовнішнього світу на сигнали власного організму.