Тренування чи сон після безсонної ночі: що краще для пам’яті
Коротке фізичне тренування може підтримати здатність запам’ятовувати нову інформацію після тривалого недосипання приблизно так само, як півторагодинний сон. Проте сон і фізична активність впливають на виснажений мозок по-різному.
Коротке фізичне тренування може підтримати здатність запам’ятовувати нову інформацію після тривалого недосипання приблизно так само, як півторагодинний сон. Проте сон і фізична активність впливають на виснажений мозок по-різному.
Це показав експеримент за участю 53 здорових молодих людей. Результати опублікували в науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Як проводили дослідження
Учасники не спали протягом 30 годин, після чого їх випадково розподілили на три групи.
Перша група 20 хвилин тренувалася на велотренажері із помірно високою інтенсивністю — приблизно на рівні 80% максимальної частоти серцевих скорочень. Другій групі дали можливість поспати 90 хвилин у тихій темній кімнаті. Учасники контрольної групи протягом 20 хвилин сиділи на велотренажері, але не крутили педалі.
Приблизно через пів години після цього всі виконали завдання на запам’ятовування. Учасникам показали 150 зображень і попросили оцінити їхню емоційну насиченість. Одночасно дослідники реєстрували активність мозку за допомогою електроенцефалографії.
Через три дні добровольці повернулися до лабораторії. Цього разу їм показали 150 раніше побачених і 75 нових зображень та попросили визначити, які з них вони вже бачили.
Як тренування і сон вплинули на пам’ять
Учасники, які тренувалися або спали, краще впоралися з перевіркою пам’яті, ніж контрольна група.
Правильно розпізнали раніше показані зображення:
- 56% учасників після фізичної активності;
- 57% після 90-хвилинного сну;
- 46% у контрольній групі.
Отже, коротке тренування і сон дали подібний результат. Однак записи мозкової активності показали, що досягнутий він був різними шляхами.
Чому допоміг сон
У групі, яка мала змогу поспати, знизилися показники нейронної втоми та тиску сну. Мозок частково відновився ще до початку завдання і був краще підготовлений до сприйняття нової інформації.
Саме початковий стан мозку після сну найкраще передбачав, наскільки добре людина розпізнає зображення через три дні.
Як подіяло тренування
Фізична активність не усунула ознак недосипання. Перед завданням мозок учасників цієї групи залишався приблизно таким само втомленим, як у контрольній групі.
Проте під час перегляду зображень він активніше залучав електричні ритми, пов’язані з увагою та навчанням. Імовірно, тренування допомогло мозку ефективніше використовувати наявні ресурси саме в момент опрацювання нової інформації.
Натомість мозок учасників контрольної групи витрачав більше зусиль, але це не забезпечувало кращого запам’ятовування.
Чи може тренування замінити сон
Результати не означають, що 20 хвилин фізичної активності здатні замінити повноцінний сон або усунути інші наслідки недосипання.
У дослідженні перевіряли лише одну конкретну функцію — формування епізодичних спогадів після разового періоду екстремального позбавлення сну. Учасниками були лише 53 здорові молоді люди, а умови лабораторного експерименту відрізняються від звичайного хронічного недосипання.
Крім того, дослідники порівнювали різні за тривалістю втручання: 20 хвилин руху та 90 хвилин сну. Тому говорити про їхню загальну рівноцінність не можна.
Автори планують з’ясувати, як ці методи впливають на виконання складних професійних завдань — наприклад, керування автомобілем або роботу медичних працівників. Також потребує перевірки поєднання двох способів: спочатку поспати, а потім виконати коротке тренування.