медіа
про стани людини

Як короткі відео руйнують наш мозок – дослідження

При неконтрольованому споживанні відеоконтенту найбільше страждає епізодична пам’ять — наш особистий цифровий архів спогадів. 

Регулярний перегляд коротких відео має деструктивний вплив на наші когнітивні здібності — від здатності концентруватися до можливості запам'ятовувати власне життя.

Що каже наука 

Термін «brain rot» («розкладання мозку»), який кілька років тому став словом року, виявився не просто жаргонізмом, а точним описом фізіологічних змін. Останні метааналізи десятків досліджень показують тривожну тенденцію: короткі відеоролики завдають відчутнішої шкоди когнітивній сфері, ніж навіть психічному здоров’ю.

Найбільше від короткого формату відео страждають дві функції:

  • Контроль імпульсів — здатність вчасно зупинятися та опиратися миттєвим спокусам.
  • Концентрація уваги — вміння утримувати фокус на одній справі довше кількох секунд.

Приховані наслідки для пам'яті

Сучасні дослідження виявили пряму залежність між часом, проведеним у гаджетах, та роботою пам’яті. Чим більше часу людина витрачає на короткий контент, тим гірші результати вона показує під час тестування оперативної пам’яті — інструменту, який дозволяє нам мислити логічно, тримати в голові плани та будувати аргументи.

При неконтрольованому споживанні відеоконтенту найбільше страждає епізодична пам’ять — наш особистий цифровий архів спогадів. 

Але найстрашніше інше: нейробіологічно пам'ять та фантазія працюють на одних і тих самих ланцюгах мозку. Пошкоджуючи здатність пам'ятати минуле, ми одночасно втрачаємо можливість уявляти та проектувати власне майбутнє.

Дофамінова пастка 

Сучасні платформи фактично взяли в заручники наші найважливіші стосунки. Наприклад, щоб дізнатися новини від друзів чи колег, користувач змушений переглядати купи контенту та коротких відео.

Ми починаємо пасивно споживати відео-контент або простіше - “заліпаємо” у рілси та тік-ток відео. Тобто самі нічого не створюємо, тільки споживаємо.  Це такий собі — «зомбуючий» нескінченний скролінг.

Західні нейробіологи, психологи, зокрема науковці з Гарварду, Стенфорду описують вплив коротких відео (TikTok, Reels, Shorts) на психіку через концепцію когнітивного виснаження та «дофамінової пастки».

Дослідники зазначають, що постійна зміна 15–30-секундних роликів перенавантажує префронтальну кору. Мозок звикає до швидкого дофамінового винагородження без зусиль, через що тривала концентрація (читання, робота, глибокі розмови) починає сприйматися як нудна та виснажлива.

Алгоритми побудовані так, що ви не знаєте, яке відео буде наступним — кумедне, сумне чи вражаюче. Це створює змінну систему винагороди, подібну до азартних ігор, що підсаджує мозок на нескінченний скролінг.

За 10 хвилин перегляду людина може відчути сміх, тривогу, заздрість, сум і подив. Така різка зміна емоцій виснажує нервову систему, викликаючи після скролінгу відчуття порожнечі, апатії та «провини за втрачений час».

Читайте також Скриншоти крадуть нашу пам’ять: вчені виявили несподіваний вплив на мозок

Ще про «мозок»

Дивитись усе

Підпишіться
на розсилку
СТАН

Раз на тиждень — головні статті, нові дослідження та наші добірки.

    Підписуйся на новини!

    Отримуй корисне і цікаве!