Скриншоти крадуть нашу пам’ять: вчені виявили несподіваний вплив на мозок

Ми робимо скриншоти саме для того, щоб не втратити важливе: книжку, яку хочемо прочитати, адресу, корисну пораду чи фразу. Але після натискання двох кнопок інформація нерідко зникає не лише серед тисяч зображень у телефоні, а й із нашої пам’яті.

Серія експериментів показала, що люди гірше запам’ятовують зображення, якщо роблять їхні скриншоти. При цьому збереження інформації не дало помітних переваг для виконання інших розумових завдань.

Про результати пише PsyPost. Дослідження опубліковане в журналі Memory & Cognition.

Що таке цифрова амнезія

Цифровою амнезією називають схильність гірше запам’ятовувати інформацію, яку можна легко знайти в телефоні, комп’ютері або інтернеті.

Коли мозок «знає», що потрібні дані збережені в іншому місці, він може витрачати менше зусиль на їх запам’ятовування. Це явище також називають когнітивним розвантаженням.

Такий механізм не обов’язково шкідливий. Немає сенсу тримати в пам’яті кожен номер телефону або час усіх зустрічей, якщо для цього є контакти й календар. Проблема виникає тоді, коли ми хочемо запам’ятати саму інформацію, але автоматично доручаємо це смартфону.

Як проводили дослідження

Науковці провели сім експериментів за участю 892 студентів. Переважно учасники переглядали на смартфонах зображення творів мистецтва. Частину з них потрібно було просто роздивитися, а частину — заскринити.

Після короткої перерви добровольці проходили тести на пам’ять. Їм показували оригінальне зображення поряд із двома схожими варіантами та просили визначити, яке саме вони бачили раніше.

Результат повторювався у різних експериментах: зображення, які учасники лише переглядали, вони запам’ятовували краще за ті, які зберігали за допомогою скриншота.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усього 30 хвилин на день: вчені назвали звичку, яка може зберегти мозок і пам’ять у літньому віці

Люди забували навіть про зроблений скриншот

В одному з експериментів учасники мали не лише впізнати зображення, а й пригадати, чи робили вони його скриншот.

Правильно визначити спосіб перегляду вдалося для 71,3% зображень, які учасники просто роздивлялися. Для заскринених зображень показник становив лише 53,5% — майже на рівні випадкового вгадування.

Різницю виявили й у загальному тесті на впізнавання. Учасники правильно пригадали 78% переглянутих зображень і 69,5% тих, які заскринили.

Отже, люди могли не лише забути зміст, а й не пам’ятати, що інформація взагалі збережена в їхньому телефоні.

Чи звільняють скриншоти місце в голові

Дослідники припустили, що гірше запам’ятовування може мати й корисний бік. Якщо мозку не потрібно утримувати збережене зображення, вільні ресурси можна спрямувати на інше завдання.

Щоб перевірити це, частина учасників робила скриншоти, а потім розв’язувала складні математичні задачі. Інші лише переглядали зображення перед виконанням такого самого завдання.

Люди, які робили скриншоти, не впоралися з математичними задачами краще. В інших експериментах збереження першої групи зображень також майже не покращило запам’ятовування наступної.

Тобто дослідники побачили виразні втрати для пам’яті, але не знайшли стабільної компенсації у вигляді кращої роботи мозку над іншою інформацією.

Чому ми забуваємо заскринене

Річ може бути не у свідомому рішенні «це вже в телефоні, тому можна не запам’ятовувати».

Навіть коли учасників попереджали про майбутній тест, вони все одно гірше пам’ятали заскринені зображення. Ефект також зберігався, коли людям обіцяли дозволити переглянути скриншоти перед перевіркою.

На думку авторів, сам момент створення скриншота може зменшувати увагу до інформації. Щойно зображення отримує статус «збереженого», мозок ніби припиняє детально його опрацьовувати.

Це може відбуватися автоматично, хоча створення скриншота майже не потребує зусиль і людині навіть не доводиться відводити погляд від екрана.

Чи потрібно відмовлятися від скриншотів

Ні. Скриншоти залишаються зручним зовнішнім інструментом пам’яті — але лише за умови, що людина може знайти й переглянути збережену інформацію.

Якщо потрібно справді щось засвоїти, одного скриншота може бути недостатньо. Корисніше:

• коротко записати думку власними словами;
• пояснити інформацію іншій людині;
• додати скриншот у тематичну папку;
• одразу записати, навіщо він потрібен;
• періодично переглядати збережене;
• перевірити себе без підказок.

Що важливо врахувати

Дослідження проводили зі студентами в лабораторних умовах. Вони переважно розглядали твори мистецтва, які могли не мати для них особистого значення.

У реальному житті ми зберігаємо також емоційні фотографії, документи, маршрути та практичні інструкції. Регулярний перегляд таких матеріалів може, навпаки, підтримувати спогади.

Тож результати не доводять, що кожен скриншот шкодить пам’яті. Але тисячі зображень, які ми зберегли «на потім» і більше ніколи не відкрили, найімовірніше, не допомагають нам пам’ятати.

Якщо інформація справді важлива, її потрібно не лише зберегти, а й опрацювати. Іноді найкращий спосіб запам’ятати побачене — не торкатися кнопок смартфона ще кілька секунд.