Назальний спрей із психоделіком полегшує стан людей із депресію – дослідження

Від 30% до 50% людей із великим депресивним розладом не реагують на терапію щонайменше двома різними антидепресантами. Цей стан класифікують як терапевтично резистентну депресію. Шукаючи вихід із глухого кута, дослідники дедалі частіше тестують психоделічні сполуки. 

Що показало дослідження

Нещодавні випробування синтетичного аналога мебуфотеніну (5-MeO-DMT), опубліковані в авторитетному медичному виданні JAMA, продемонстрували перспективні результати: одноразове застосування препарату у формі інтраназального спрею дало стійкий терапевтичний ефект уже з першої доби.

Дотепер найбільшу увагу науковців привертав псилоцибін. Попри його доведену здатність послаблювати депресивний синдром на тривалий час, широку клінічну інтеграцію гальмує протокол безпеки: після прийому пацієнт переживає глибокий психоделічний стан і має перебувати під безперервним лікарським наглядом від 4 до 12 годин. Це суттєво здорожчує терапію та перевантажує медичну систему.

Мебуфотенін (5-MeO-DMT) — молекула, яка в природі зустрічається в секреті колорадських ропух, — діє за кардинально іншим часовим сценарієм:

• Пік активності  настає вже через 8–15 хвилин після вприскування у носову порожнину;
• Психоактивний ефект повністю згасає за 45–60 хвилин;
• Переважна більшість пацієнтів готова повернутися додому вже через 2 години після процедури.

Дозування, ефективність та тривалість ремісії

У плацебо-контрольованому дослідженні взяли участь 193 добровольці з підтвердженою резистентною депресією. Стан кожного оцінювали за клінічною шкалою Монтгомері — Асберг (MADRS). Пацієнтів випадковим чином розподілили на три терапевтичні когорти: дві активні групи (8 мг та 12 мг препарату) та контрольну групу (мікродоза 0,3 мг, яка не чинить психоделічного впливу).

Перші помітні полегшення депресивного стану фіксувалися вже наступного дня після процедури.

Клінічний ефект утримувався протягом усього терміну спостереження — щонайменше 8 тижнів.

На 29-ту добу понад 34% пацієнтів з активних груп досягли зниження показників шкали депресії на 50% і більше (проти лише 12% у контрольній мікродозованій групі).

У 26% учасників, які отримали 8 мг препарату, симптоми відступили до мінімального, фонового рівня.

Були зафіксовані небажані реакції, які мали переважно легкий та помірний характер і не несли загрози життю.

Попри оптимістичні висновки, автори дослідження наголошують на необхідності подальшої перевірки препарату в межах масштабної фази III клінічних випробувань.

Головною методологічною перепоною залишається так зване «розсліплення»: через яскраву психоемоційну дію речовини пацієнти практично безпомилково розуміють, отримали вони дієву дозу чи плацебо. Цей фактор очікування може підсилювати суб'єктивне відчуття полегшення, що раніше вже ставило під сумнів чисту ефективність низки інших психоделічних методів порівняно зі звичайними антидепресантами.

Читайте також Депресія більше не страшна: японці створили препарат, який знімає симптоми після першого уколу