Одна доза псилоцибіну зменшила симптоми депресії за два дні: що показало дослідження
Одна доза псилоцибіну, психоактивної речовини, що міститься в деяких грибах, допомогла швидко зменшити симптоми депресії. Перші зміни учасники помітили вже на другий день, а перевага над плацебо за самооцінками зберігалася понад три місяці. Однак…
Одна доза псилоцибіну, психоактивної речовини, що міститься в деяких грибах, допомогла швидко зменшити симптоми депресії. Перші зміни учасники помітили вже на другий день, а перевага над плацебо за самооцінками зберігалася понад три місяці. Однак через рік статистично значущої різниці між групами вже не виявили.
Таких висновків дійшли шведські науковці з Каролінського інституту. Результати рандомізованого клінічного дослідження опубліковані в журналі JAMA Network Open. Про них повідомило видання PsyPost.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЧому вчені досліджують псилоцибін для лікування депресії
Великий депресивний розлад — це психічний розлад, який супроводжується тривалим зниженням настрою, втратою інтересу до звичних занять, порушеннями сну, змінами апетиту та іншими симптомами, що суттєво впливають на повсякденне життя.
Одним із поширених методів лікування є антидепресанти, зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Проте вони допомагають не всім пацієнтам, а для розвитку терапевтичного ефекту часто потрібно кілька тижнів.
Саме тому науковці шукають альтернативні підходи, які могли б забезпечувати швидше полегшення симптомів.
Особливу увагу привертає псилоцибін — психоделічна речовина, що впливає на серотонінові рецептори мозку. Попередні клінічні дослідження показували, що його застосування в контрольованих умовах разом із психологічною підтримкою може супроводжуватися зменшенням депресивних симптомів.
Однак залишається питання: наскільки тривалим є цей ефект і чи може одноразове застосування забезпечити стійке поліпшення?
Як проводили дослідження
У клінічному випробуванні взяли участь 35 дорослих жителів Швеції з рекурентним великим депресивним розладом помірного або тяжкого ступеня.
Рекурентна депресія означає, що людина переживає повторні депресивні епізоди, між якими симптоми можуть послаблюватися або зникати.
Середній вік учасників становив 41 рік. Жінок було 21.
На момент початку експерименту ніхто з добровольців не приймав антидепресантів, не проходив психотерапію та раніше не мав досвіду вживання психоделіків.
Учасників випадковим чином розподілили на дві групи:
-
17 людей отримали одноразову дозу псилоцибіну — 25 мг.
-
18 людей отримали 100 мг ніацину (вітаміну B3), який використовували як активне плацебо.
Ніацин може спричиняти відчутні фізичні реакції, зокрема почервоніння шкіри. Завдяки цьому дослідники сподівалися ускладнити учасникам визначення того, яку саме речовину вони отримали.
Обидві групи також пройшли п'ять сеансів психологічної підтримки протягом 17 днів. Вони включали підготовку до процедури, супровід під час приймання речовини та подальші зустрічі.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуПсихічний стан учасників оцінювали за шкалою депресії Монтгомері — Асберг (MADRS) протягом року.
Симптоми депресії почали зменшуватися вже за два дні
Перші відмінності між групами з'явилися дуже швидко.
За самооцінками учасників, люди, які отримали псилоцибін, повідомляли про виразніше зменшення депресивних симптомів уже на другий день після процедури.
На восьмий день клінічна оцінка також показала перевагу псилоцибіну: показники депресії знизилися приблизно на сім балів більше, ніж у групі плацебо.
Ця перевага зберігалася на 15-й та 42-й день. За самооцінками учасників, статистично значуща різниця спостерігалася до 102-го дня — тобто понад три місяці.
Особливо помітними були відмінності за часткою людей, які досягли ремісії. Ремісія означає, що симптоми депресії зменшилися до рівня, який відповідає встановленому критерію клінічного поліпшення.
На 42-й день ремісії досягли 53% учасників групи псилоцибіну проти 6% у групі плацебо.
Проте через рік різниця суттєво скоротилася. У групі псилоцибіну частка людей у ремісії залишилася на рівні 53%, тоді як у групі плацебо зросла до 41%.
Це не обов'язково означає, що дія псилоцибіну припинилася. Радше дослідження показало, що через 12 місяців його перевага над плацебо вже не була статистично переконливою.
Автори припускають, що поступове поліпшення в контрольній групі може бути пов'язане з природним перебігом депресії, для якої характерні періоди загострення та ремісії.
Важливо й те, що протягом року частина учасників обох груп розпочала звичайне медикаментозне лікування. Це також ускладнює оцінювання довгострокового ефекту одноразової дози псилоцибіну.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіЧи були побічні ефекти
Загалом учасники переносили псилоцибін відносно добре. Найчастіше повідомляли про тимчасові головні болі, тривогу та галюцинації.
Водночас у двох людей після приймання псилоцибіну виникла виражена тривога, яка зберігалася протягом кількох тижнів і потребувала медичної допомоги.
Серйозних небажаних явищ, які дослідники пов'язали з препаратом, не зафіксували.
Однак ці результати не означають, що псилоцибін є безпечним для всіх. Дослідження охоплювало лише 35 людей, тому не дозволяє надійно оцінити частоту рідкісних або віддалених побічних ефектів.
Чому результати потрібно оцінювати обережно
Одним із головних обмежень дослідження стала проблема засліплення — процедури, за якої учасники та дослідники не повинні знати, хто отримав справжній препарат, а хто плацебо.
Наприкінці експерименту 94% учасників групи псилоцибіну та всі респонденти групи плацебо, які відповіли на запитання, правильно визначили, яку речовину отримали.
Це важливо, оскільки очікування від лікування можуть впливати на суб'єктивну оцінку симптомів. Особливо коли йдеться про депресію, тяжкість якої визначають за розповідями пацієнтів та клінічними інтерв'ю.
Крім того, добровольців набирали через соціальні мережі та інтернет-рекламу. Не виключено, що частина з них спочатку мала високі очікування щодо психоделічної терапії.
Чи може псилоцибін замінити антидепресанти
Дослідження не дає підстав стверджувати, що одна доза псилоцибіну здатна замінити тривале лікування депресії.
Воно показує перспективність цього підходу, насамперед через швидкість зменшення симптомів. Однак науковцям ще належить з'ясувати, чи можуть повторні процедури або поєднання псилоцибіну з іншими методами лікування забезпечувати стійкіший результат.
Важливо, що в цьому експерименті речовину застосовували під медичним наглядом із психологічною підтримкою, а не самостійно. Тому результати не можна переносити на неконтрольоване вживання психоделіків.
Псилоцибін залишається експериментальним методом лікування депресії, а його ефективність і безпеку продовжують вивчати.
