Читання впливає не лише на пам’ять: що дослідники помітили в мозку дітей і дорослих

Можна читати щодня, а можна згадувати про книжки лише під час відпустки. Хтось любить романи, хтось — детективи, а комусь більше до вподоби комікси чи журнали. І хоча читання зазвичай пов'язують із розвитком словникового запасу та уяви, його можливе значення для здоров'я виявилося значно ширшим.

Читання для задоволення пов'язане з кращими показниками пам'яті, уваги, психологічного благополуччя та деякими особливостями будови мозку. Такого висновку дійшли автори наукової публікації, які узагальнили результати досліджень людей різного віку — від школярів до літніх людей. Водночас вони наголошують: поки що не можна стверджувати, що саме книжки безпосередньо запобігають деменції або змінюють мозок.

Про результати аналізу, опублікованого в журналі Psychological Medicine, повідомляє PsyPost.

Що відбувається з мозком дітей, які люблять читати

Дослідники з Кембридзького університету на чолі з Барбарою Сахакян проаналізували наукові роботи, присвячені читанню, когнітивним здібностям і психічному здоров'ю. Їх цікавило не лише те, наскільки добре людина читає, а й чи обирає вона книжки добровільно. Адже читання за шкільною програмою та читання заради власного задоволення — не зовсім однаковий досвід.

Особливу увагу автори приділили великому американському дослідженню, у якому взяли участь 10 243 дитини. Приблизно половина з них почала читати для задоволення ще в ранньому дитинстві. Інші учасники мали значно менший досвід такого читання.

Діти, які раніше почали читати, краще виконували завдання на робочу пам'ять, увагу та засвоєння слів. У них також спостерігали менше симптомів стресу, депресії та поведінкових труднощів. Крім того, ці діти загалом довше спали й проводили менше часу перед екранами.

Цікаві результати отримали й під час дослідження мозку. У дітей із більшим досвідом читання виявили відмінності в об'ємі та площі певних ділянок, пов'язаних із мовленням, увагою й регуляцією емоцій. Зв'язок зберігався навіть після статистичного врахування низки сімейних і соціальних характеристик. Проте це не доводить, що саме читання спричинило такі зміни.

Чи справді книжки допомагають краще розуміти інших

Читання художньої літератури дає можливість побачити події очима іншої людини. Ми дізнаємося, чого бояться персонажі, що приховують і чому ухвалюють певні рішення. Дослідників цікавить, чи може такий досвід бути пов'язаний зі здатністю розуміти емоції та наміри інших людей.

В одному з опитувань, яке охопило 4164 дорослих, 64% тих, хто читав щонайменше пів години на тиждень, повідомили, що краще розуміють почуття інших. Серед людей, які не читали, так відповіли 48%. Крім того, читачі частіше зазначали, що зберігають спокій під час суперечок.

Однак ці результати ґрунтуються на самооцінці учасників. Люди, які люблять читати, можуть відрізнятися від інших за багатьма характеристиками, зокрема за інтересами, освітою або способом життя. Тому не можна робити висновок, що кілька книжок автоматично зроблять людину емпатійнішою.

Водночас дослідження мозкової активності показують, що читання історій із насиченими описами людських взаємин залучає ділянки мозку, пов'язані з уявленнями про думки та почуття інших. Це один із можливих механізмів, який науковці планують вивчати далі.

Читання в літньому віці: що відомо про пам'ять і деменцію

Автори також розглянули дослідження людей старшого віку. У кількох тривалих спостереженнях регулярне читання було пов'язане з меншим ризиком погіршення когнітивних функцій. Наприклад, у дослідженні 469 людей віком від 75 років читання асоціювалося з нижчим ризиком розвитку деменції.

В іншому дослідженні, яке тривало 14 років і охопило 1962 учасників, читання хоча б раз на тиждень було пов'язане з кращим збереженням когнітивних здібностей. Ця закономірність спостерігалася серед людей із різним рівнем освіти. Водночас дослідження не доводить, що читання саме по собі захищає від деменції.

Науковці пояснюють можливий зв'язок поняттям когнітивного резерву. Так називають здатність мозку підтримувати розумову діяльність попри вікові зміни або певні пошкодження. Вважається, що інтелектуально насичена діяльність може допомагати формувати такий резерв.

Проте існує й інше пояснення: люди, які мають краще здоров'я та збережені когнітивні здібності, можуть частіше читати. Відокремити ці чинники без спеціальних експериментів складно.

Не обов'язково читати складну літературу

Автори розглядають читання для задоволення досить широко. Це можуть бути художні книжки, нонфікшн, журнали, комікси або цифрові видання. Головне — людина самостійно обирає матеріал, який їй цікавий, а не сприймає читання лише як обов'язок.

Особливо важливим цей момент може бути для дітей. За результатами британського опитування, 38,1% молодих людей зазначили, що охочіше читали б матеріали, пов'язані з улюбленими фільмами чи серіалами. Ще 37,1% мотивували книжки, які відповідали їхнім захопленням.

Окремий напрям досліджень стосується книжкових клубів. Спільне обговорення прочитаного може створювати додаткові можливості для спілкування, особливо серед літніх людей. У систематичному огляді 11 досліджень групове читання було пов'язане зі зменшенням депресивних симптомів і соціальної ізоляції, хоча якість та методи цих робіт відрізнялися.

Важливо, що нова публікація є редакційним науковим узагальненням, а не систематичним оглядом чи окремим експериментом. Автори відібрали дослідження, які вважали показовими, тому результати слід інтерпретувати обережно. Наступним кроком мають стати експерименти, які допоможуть визначити, чи покращує регулярне читання здоров'я порівняно з іншими видами дозвілля.