Чому під час стресу сильніше болять спина, шия та живіт

Під час тривалого стресу можуть частішати головні болі, напружуватися шия, нагадувати про себе спина або з’являтися дискомфорт у животі. Це не означає, що людина вигадує симптоми: стрес здатен змінювати те, як нервова система сприймає та обробляє біль.

Біль у тілі часто посилюється саме тоді, коли людина переживає складний період. Звичний дискомфорт стає інтенсивнішим, частіше виникає мігрень, а м’язове напруження не минає навіть після відпочинку.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

Зв’язок між стресом і фізичним болем пояснює угорське медичне видання EgészségKalauz. Водночас фахівці застерігають: нові або незвичні симптоми не можна автоматично списувати на емоційне перевантаження.

Чому біль залежить не лише від стану тканин

Біль - це не проста «сигналізація», яка вмикається лише в місці травми чи запалення. Нервові рецептори передають інформацію до спинного та головного мозку, а той оцінює її з урахуванням багатьох чинників: попереднього досвіду, емоцій, уваги, очікувань і відчуття небезпеки.

Саме тому однакове ушкодження двоє людей можуть відчувати по-різному. Навіть у тієї самої людини біль може змінюватися залежно від втоми, тривоги, якості сну та обставин.

Міжнародна асоціація з вивчення болю наголошує, що біль має не лише сенсорний, а й емоційний компонент. Стрес, тривога та пригнічений стан можуть посилювати його, але це не робить фізичні відчуття уявними.

Що відбувається з тілом під час стресу

У стресовій ситуації активується симпатична нервова система, іншими словами організм переходить у режим готовності реагувати на загрозу. Частішає серцебиття, змінюється дихання, виділяються адреналін і кортизол, а м’язи напружуються.

Під час короткої небезпеки така реакція допомагає вижити. Іноді гострий стрес навіть тимчасово приглушує біль, наприклад, людина може не одразу помітити травму.

Але якщо режим готовності триває тижнями або місяцями, нервова система може ставати чутливішою. Мозок продовжує шукати загрозу, увага частіше перемикається на відчуття в тілі, а природні механізми приглушення болю працюють менш ефективно.

Цей процес не можна зупинити наказом «не думати про біль». Він відбувається автоматично і не свідчить про слабкість або свідоме перебільшення симптомів.

Чому болять шия, спина та щелепа

Однією з найпоширеніших реакцій на стрес є тривале напруження м’язів. Найчастіше воно накопичується в ділянці шиї, плечей, спини та щелепи.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Якщо м’язи довго не розслабляються, вони втомлюються і стають чутливішими. У людини може з’явитися відчуття скутості, тиску або тупого болю.

Мимовільне стискання щелепи та скреготіння зубами уві сні можуть спричинити ранковий головний біль, біль у м’язах обличчя або дискомфорт у скронево-нижньощелепному суглобі.

Стрес не обов’язково є першопричиною болю в спині. Значення також мають фізичне навантаження, тривале сидіння, малорухливість, травми та захворювання опорно-рухового апарату. Проте емоційне напруження може зробити вже наявний біль сильнішим і тривалішим.

Як стрес пов’язаний із болем у животі

Мозок і травна система постійно обмінюються сигналами через так звану вісь «кишківник - мозок». Під час стресу можуть змінюватися скорочення кишківника, травлення та чутливість внутрішніх органів.

Через це виникають спазми, здуття, нудота, діарея або закреп. Особливо помітним такий зв’язок може бути у людей із синдромом подразненого кишківника та іншими функціональними розладами травлення.

Однак біль у животі не варто автоматично вважати наслідком нервування. Він може мати багато інших причин, які потребують медичної діагностики.

Стрес, безсоння і біль утворюють замкнене коло

Стрес часто заважає заснути, робить сон поверхневим або спричиняє часті пробудження. Недосипання, своєю чергою, підвищує чутливість до болю та впливає на роботу мозкових систем, які мають його приглушувати.

Виникає замкнене коло:

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

• стрес погіршує сон;
• недосипання посилює біль;
• біль заважає рухатися та відпочивати;
• тривога через симптоми створює новий стрес.

Страх болю також може змушувати людину уникати будь-якого руху. Через це поступово зменшується сила м’язів і витривалість, а повернення до активності стає складнішим.

Які симптоми можуть посилюватися під час стресу

Емоційне перевантаження може впливати на перебіг різних станів, зокрема:

• головного болю напруги та мігрені;
• болю у шиї, плечах, спині й попереку;
• болю у щелепі та м’язах обличчя;
• спазмів і дискомфорту в животі;
• хронічного болю у суглобах;
• фіброміалгії.

Це не означає, що стрес є єдиною причиною цих станів. Він може бути одним із чинників, які підтримують або підсилюють симптоми.

Що може допомогти

Зниження стресу не завжди повністю усуває біль, але може зменшити його інтенсивність і полегшити повсякденне життя.

Допомогти можуть:

• регулярний рух, адаптований до стану здоров’я: ходьба, плавання, легка гімнастика або вправи, рекомендовані фізичним терапевтом;
• повільне дихання та поступове розслаблення різних груп м’язів;
• стабільний режим сну;
• перерви під час тривалого сидіння;
• робота з психологом або психотерапевтом, якщо стрес і страх болю суттєво обмежують життя.

Психологічна допомога в такому разі не означає, що біль «несправжній». Вона допомагає зменшити напруження, змінити реакцію на симптоми та розірвати коло між болем, страхом і униканням активності.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Необхідно пройти обстеження, якщо біль виник уперше, постійно посилюється, довго не минає або змінив характер.

Негайна медична допомога потрібна, якщо біль супроводжується:

• тиском у грудях або утрудненим диханням;
• непритомністю;
• раптовою слабкістю чи онімінням кінцівок;
• порушенням мовлення або координації;
• високою температурою;
• незрозумілою втратою ваги;
• раптовим дуже сильним головним болем.

Стрес справді може змусити тіло боліти сильніше. Але визнати роль нервової системи  не означає відмовитися від медичної діагностики. Найкращий підхід враховує і можливі фізичні причини, і навантаження, з яким щодня справляється людина.