Нові дослідження змінюють уявлення про біполярний розлад

Останній аналіз генетичних даних показує: більша частина спадкових факторів біполярного розладу пов’язана саме з маніакальними проявами, а не з депресією. Про це пише Psychology Today.

Що показало нове дослідження

Дослідники застосували метод моделювання, який дозволяє розглядати біполярний розлад не як одну однорідну хворобу, а як поєднання кількох генетичних компонентів. Один із них збігається з генетичними ризиками великого депресивного розладу. Інший — це окремий сигнал, пов’язаний саме з манією. Коли ці компоненти розділили, виявилося:

• приблизно 81% генетичної варіативності біполярного розладу пов’язано з манією;
• лише близько 19% — з депресивним компонентом.

Це означає, що унікальна генетична структура біполярного розладу значною мірою формується саме маніакальними механізмами.

Традиційно манію і депресію вважають двома сторонами однієї медалі. Однак нові генетичні дані натякають, що манія може бути не просто протилежністю депресії, а її можливим тригером.

Якщо депресивний стан іноді виникає після манії так само, як попіл з’являється після вогню, тоді дослідження причин цього «вогню» стає особливо важливим.

Краще розуміння біології манії може допомогти створити точніші методи лікування біполярного розладу і пояснити, чому ця хвороба проявляється так по-різному.

Що відбувається під час манії

Подальший аналіз геному виявив десятки генетичних варіантів, пов’язаних із манією. Багато з них розташовані в тих частинах геному, які контролюють активність генів.

Особливу увагу дослідників привернула система кальцієвих каналів у нейронах. Ці канали визначають, як легко активуються нервові клітини та інтенсивно передають сигнали.

Якщо манія пов’язана з підвищеною збудженістю мозку, то це може означати, що під час маніакальних епізодів нейрони працюють у режимі підвищеної готовності до активації.

Чому після манії часто настає депресія

Маніакальний стан іноді може виглядати привабливо: людина спить менше, відчуває приплив енергії, швидко генерує ідеї і відчуває впевненість. Але ця фаза не може тривати безкінечно. Коли вона завершується, часто настає різкий спад настрою.

Деякі дослідники порівнюють цей процес із механізмом залежності:

• під час інтоксикації система винагороди мозку активується надмірно;
• після цього настає стан виснаження і емоційного спустошення.

За подібною логікою манія може бути своєрідним «нейрохімічним сплеском», після якого мозок переживає період різкого зниження активності.

Результати дослідження показують, що біполярний розлад може бути складним поєднанням кількох біологічних процесів. У різних людей баланс між ними може суттєво відрізнятися:

• у когось домінує маніакальна схильність;
• у когось — депресивна.

Саме тому люди з однаковим діагнозом можуть мати дуже різний досвід прояву хвороби.

Читайте також Як я зрозуміла, що в мене тривожний розлад: особистий досвід.