Чому людей важко переконати, що вони помиляються: психологи знайшли ефективніший спосіб змінювати хибні переконання
Коли людина впевнена у своїй правоті, навіть переконливі факти не завжди змушують її переглянути власну думку. Але психологи з'ясували, що існує спосіб зробити нову інформацію впливовішою: спочатку запропонувати людині самостійно спрогнозувати відповідь, а вже…
Коли людина впевнена у своїй правоті, навіть переконливі факти не завжди змушують її переглянути власну думку. Але психологи з'ясували, що існує спосіб зробити нову інформацію впливовішою: спочатку запропонувати людині самостійно спрогнозувати відповідь, а вже потім показати реальні дані.
Дослідження, опубліковане в журналі Psychological Science, показало, що чим більшою виявляється різниця між очікуваннями людини та реальністю, тим сильніше вона схильна переглядати свої переконання. Про результати експериментів за участю 1777 людей повідомляє PsyPost.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуЧому факти не завжди змінюють наші переконання
Люди постійно формують припущення про навколишній світ. Ми прогнозуємо поведінку інших, оцінюємо ймовірність подій і робимо висновки на основі попереднього досвіду.
Проблема виникає тоді, коли ці припущення суперечать реальності, але людина продовжує вважати їх правильними.
Особливо помітно це у питаннях, пов'язаних із політикою, суспільними проблемами та особистими цінностями. Навіть достовірна інформація не завжди змінює сформовані погляди.
Дослідниця Мадаліна Влащану з Нью-Йоркського університету зацікавилася цією проблемою після масштабних кампаній із поширення дезінформації.
Разом із колегами вона вирішила перевірити, чи можна використати природну здатність мозку прогнозувати події для коригування помилкових переконань.
Як проходило дослідження
Науковці провели два експерименти, у яких загалом взяли участь 1777 людей.
Учасникам запропонували оцінити правдивість 36 тверджень. Частина стосувалася нейтральних тем, наприклад нападів акул. Інші порушували суперечливі суспільні питання, зокрема контроль за зброєю та аборти.
Спочатку добровольці вказували, наскільки вірять кожному твердженню. Після цього їх випадковим чином розподіляли на дві групи.
У першій групі учасників просили самостійно спрогнозувати певний статистичний показник. Одразу після відповіді їм повідомляли правильні дані.
Друга група отримувала ті самі фактичні відомості, але без попереднього прогнозування.
Наприкінці всі учасники повторно оцінювали правдивість початкових тверджень.
Це дозволило дослідникам перевірити, чи має значення спосіб подання інформації, якщо самі факти залишаються однаковими.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіЩо виявили психологи
Результати показали, що учасники, які спочатку робили власний прогноз, частіше змінювали помилкові переконання після отримання правильної відповіді.
Особливо вираженим цей ефект був тоді, коли їхні припущення суттєво відрізнялися від реальних даних.
У психології та когнітивній науці таку невідповідність називають помилкою прогнозування (prediction error).
Наприклад, людина припускає, що певна подія трапляється у 20% випадків, але дізнається, що реальний показник становить 70%. Різниця між очікуванням і фактом створює значну помилку прогнозування.
Саме ця невідповідність може спонукати людину переглянути попередні уявлення.
Водночас, якщо прогноз майже збігається з правильною відповіддю, зміни переконань зазвичай менш виражені.
Дослідники також виявили, що ефект спостерігався як щодо нейтральних, так і щодо політично суперечливих питань.
Крім того, він був подібним серед прихильників Демократичної та Республіканської партій США.
Як змінити думку людини: приклад із дослідження
Мадаліна Влащану пояснила механізм на прикладі переконань щодо справедливості американської системи правосуддя.
Припустімо, людина вважає, що представники різних расових груп мають однакові шанси опинитися у в'язниці за подібні злочини.
Замість того щоб одразу наводити статистику, дослідниця пропонує спочатку поставити запитання: наскільки частіше, на вашу думку, темношкірі американці потрапляють до в'язниці порівняно з білими за аналогічні злочини?
Людина може припустити, що ризик удвічі вищий.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthПісля цього їй повідомляють статистичний показник, наведений дослідницею в прикладі: ризик у п'ять разів вищий.
Саме розбіжність між власним прогнозом і отриманою інформацією може сприяти перегляду початкового переконання.
За результатами експериментів, учасник, який припустив двократну різницю, імовірніше змінить своє переконання сильніше, ніж той, хто спочатку назвав чотирикратну.
Важливо, що цей приклад ілюструє психологічний механізм. Наведений статистичний показник стосується конкретного контексту американської системи правосуддя, а не універсальної закономірності.
Чи можна використовувати цей метод у повсякденному житті
Результати дослідження вказують на потенційно корисний підхід до спростування дезінформації.
Замість того щоб одразу повідомляти людині, що її переконання помилкове, можна спочатку запропонувати їй оцінити певний факт або спрогнозувати результат.
Після цього — надати достовірну інформацію, з якою вона зможе порівняти власну відповідь.
Такий підхід може бути корисним в освіті, науковій комунікації та просвітницьких кампаніях.
Однак важливо розрізняти результати експерименту й можливе практичне застосування. Науковці перевіряли конкретний формат роботи зі статистичними твердженнями, а не універсальний спосіб переконати будь-яку людину в будь-якій ситуації.
Крім того, дослідження проводили в контрольованих експериментальних умовах. Поки невідомо, наскільки ефективним буде цей метод у реальних суперечках, соціальних мережах або тривалих конфліктах.
Автори планували перевірити його дієвість у природніших умовах.
Результати роботи демонструють важливу особливість людського мислення: іноді для перегляду помилкового переконання недостатньо просто почути правильну відповідь. Значення має й те, наскільки сильно вона суперечить нашим власним очікуванням.
