Діти з розладом дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ), які почали приймати психостимулятори до дев'яти років, мали вищі показники заліза в окремих ділянках мозку, ніж ті, хто розпочав лікування пізніше. При цьому тривалість приймання препаратів майже не була пов'язана з рівнем заліза.

Таких висновків дійшли австралійські науковці, які протягом двох років аналізували результати магнітно-резонансної томографії дітей із РДУГ. Дослідження опубліковане в журналі Brain Research, а 18 жовтня 2026 року про нього повідомило видання PsyPost.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Чому залізо важливе для мозку дітей із РДУГ

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю — це нейророзвитковий розлад, який проявляється труднощами з концентрацією уваги, імпульсивністю та, в частини дітей, надмірною руховою активністю.

Одну з важливих ролей у розвитку симптомів РДУГ відіграє дофамін — нейромедіатор, який бере участь у регуляції уваги, мотивації, рухової активності та системи винагороди.

Залізо необхідне для синтезу дофаміну. Зокрема, воно забезпечує роботу ферменту тирозингідроксилази, який бере участь у його утворенні.

Крім того, залізо потрібне для формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон, яка допомагає нервовим імпульсам швидше передаватися між клітинами мозку.

Найбільші концентрації заліза спостерігаються в ділянках мозку, багатих на дофамінові нейрони, зокрема в базальних гангліях і чорній речовині.

У міру дорослішання дитини вміст заліза в цих структурах зазвичай збільшується. Цей процес пов'язаний із дозріванням нервової системи.

Попередні дослідження показували, що діти з РДУГ, які ніколи не приймали медикаментів, можуть мати нижчі показники заліза в мозку порівняно з однолітками без розладу.

Водночас у дітей, які отримували психостимулятори, ці показники іноді наближалися до рівнів, характерних для нейротипових дітей.

Науковці вирішили перевірити, чи пов'язані такі відмінності з тривалістю лікування та віком його початку.

Як проводили дослідження

Дослідницька група під керівництвом Гуго Морандіні з австралійської служби охорони здоров'я дітей і підлітків використала дані проєкту Oregon ADHD-1000.

До аналізу увійшли 67 дітей:

• 29 дітей із РДУГ, які приймали психостимулятори.

• 38 нейротипових дітей без психіатричних діагнозів.

Усі учасники проходили МРТ на початку спостереження та повторно через два роки.

Науковці застосували спеціальний метод аналізу МРТ-зображень, який дозволяє непрямо оцінювати вміст заліза в тканинах мозку за їхніми магнітними властивостями.

Дослідники зосередилися на п'яти структурах:

• Бліда куля (globus pallidus).

• Лушпина (putamen).

• Хвостате ядро (caudate nucleus).

• Таламус.

• Чорна речовина (substantia nigra).

Ці структури беруть участь у регуляції рухів, уваги, навчання та інших процесів, пов'язаних із роботою дофамінової системи.

Під час статистичного аналізу враховували вік, стать та інтелектуальні показники учасників.

У дітей із РДУГ виявили нижчий рівень заліза в одній із ділянок мозку

Спочатку науковці порівняли показники дітей із РДУГ та нейротипових однолітків.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

У більшості досліджених структур мозку статистично значущих відмінностей не виявили.

Однак у блідій кулі — частині базальних гангліїв, яка бере участь у регуляції рухів і роботі дофамінових нейронних мереж, — показники заліза були нижчими в дітей із РДУГ.

Автори припускають, що це може бути пов'язано з особливостями розвитку дофамінової системи.

Водночас вони звертають увагу, що учасники цього дослідження в середньому приймали психостимулятори протягом коротшого часу, ніж діти в деяких попередніх роботах. Це потенційно могло вплинути на отримані результати.

Проте дослідження не дозволяє встановити, чи були відмінності в рівні заліза ще до початку лікування.

Діти, які почали лікування до дев'яти років, мали вищі показники заліза

Найцікавіші результати науковці отримали, коли проаналізували лише дітей із РДУГ.

Їх розділили на дві групи залежно від віку початку медикаментозного лікування.

У дітей, які почали приймати психостимулятори у вісім років або раніше, виявили статистично значуще вищі показники заліза в чотирьох ділянках мозку: таламусі, хвостатому ядрі, лушпині та блідій кулі.

Відмінності залишалися значущими навіть після статистичного коригування на множинні порівняння.

Дослідники припускають, що раннє дитинство може бути періодом особливої чутливості дофамінової системи до медикаментозного впливу.

У цей час мозок активно розвивається, а концентрація заліза в окремих його структурах поступово збільшується.

Тому вік початку лікування потенційно може мати значення для процесів нейророзвитку.

Однак автори наголошують: виявлений зв'язок не доводить, що саме психостимулятори спричинили підвищення рівня заліза.

Чи впливає тривалість приймання препаратів

Науковці також перевірили, чи пов'язаний рівень заліза із загальною тривалістю медикаментозного лікування.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

На відміну від віку початку терапії, цей показник майже не мав статистично значущих зв'язків із вмістом заліза в мозку.

Лише в таламусі виявили дуже слабку негативну асоціацію: за тривалішого лікування показники заліза були дещо нижчими.

Однак дослідники вважають цей ефект настільки незначним, що він навряд чи має клінічне значення.

Отже, результати свідчать, що вік початку приймання психостимуляторів може бути важливішим чинником, пов'язаним із рівнем заліза в мозку, ніж загальна тривалість терапії.

Чи означає це, що лікування РДУГ потрібно починати якомога раніше

Ні. Дослідження не встановлює оптимального віку для початку медикаментозного лікування РДУГ.

Насамперед воно охоплювало лише 29 дітей із розладом, які приймали психостимулятори. Такої вибірки недостатньо для формування клінічних рекомендацій.

Крім того, науковці не мали даних про точні дози препаратів і регулярність їх приймання.

Інформацію про початок лікування отримували зі слів батьків, тому вона могла містити неточності.

Ще одне важливе обмеження полягає в тому, що дослідники не вимірювали рівень заліза в мозку дітей до початку медикаментозної терапії.

Тому не можна виключити, що діти, яким призначали лікування раніше, спочатку мали інші нейробіологічні особливості або тяжчі симптоми РДУГ.

Також дослідження не доводить, що вищі показники заліза супроводжувалися кращою концентрацією уваги, меншою імпульсивністю чи ефективнішим лікуванням.

Чи потрібно дітям із РДУГ перевіряти рівень заліза

Результати роботи стосуються вмісту заліза безпосередньо в тканинах мозку, а не його концентрації в крові.

Це принципово різні показники. Звичайні лабораторні аналізи, зокрема визначення феритину, не дозволяють оцінити концентрацію заліза в базальних гангліях або інших структурах мозку.

Тому результати дослідження не означають, що всім дітям із РДУГ потрібно додатково приймати препарати заліза.

Так само вони не дають підстав використовувати МРТ для рутинного контролю ефективності медикаментозного лікування.

Науковці вважають, що наступним кроком мають стати масштабніші дослідження, у яких стан мозку дітей оцінюватимуть ще до початку лікування, а потім спостерігатимуть за змінами протягом кількох років.

Це допоможе з'ясувати, чи справді психостимулятори впливають на обмін заліза в мозку, чи виявлені відмінності пов'язані з іншими особливостями розвитку дітей із РДУГ.