У жінок виявили генетичний зв’язок між тривожністю та РДУГ: що з’ясували вчені
Тривожність і розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) у жінок можуть мати спільні генетичні чинники. Масштабне дослідження за участю понад 455 тисяч людей показало, що генетична схильність до тривожних розладів у жінок тісно пов'язана…
Тривожність і розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) у жінок можуть мати спільні генетичні чинники. Масштабне дослідження за участю понад 455 тисяч людей показало, що генетична схильність до тривожних розладів у жінок тісно пов'язана з генетичною схильністю до РДУГ. У чоловіків такого самого вираженого зв'язку дослідники не виявили.
Це відкриття може допомогти пояснити, чому в жінок РДУГ нерідко супроводжується тривожністю, а його симптоми іноді залишаються нерозпізнаними. Як пише PsyPost, дослідники з Австралії встановили, що чоловіки й жінки мають не лише спільні, а й відмінні генетичні механізми розвитку тривожних розладів. Результати опубліковані в журналі Psychological Medicine.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЧому тривожність і РДУГ у жінок можуть бути пов'язані
РДУГ зазвичай асоціюється з труднощами концентрації уваги, імпульсивністю та гіперактивністю. Однак прояви розладу можуть суттєво відрізнятися. У частини людей переважають неуважність, забудькуватість, труднощі з організацією повсякденних справ і керуванням власною діяльністю.
У жінок РДУГ нерідко супроводжується тривожними переживаннями. Через це складнощі з концентрацією, постійне внутрішнє напруження або відчуття перевантаження можуть сприйматися насамперед як прояви тривожного розладу.
Автори нового дослідження звернули увагу на те, що тривожність у жінок і чоловіків може мати різне генетичне підґрунтя. Вони припустили, що аналіз генетичних даних окремо за статтю допоможе виявити зв'язки, які залишаються непомітними під час дослідження загальної популяції.
Одним із таких зв'язків виявилася спільна генетична схильність до тривожності та РДУГ у жінок.
У дослідженні проаналізували дані понад 455 тисяч людей
Науковці з австралійського медичного дослідницького інституту QIMR Berghofer та Університету Квінсленду використали генетичні й медичні дані двох великих дослідницьких програм — UK Biobank та All of Us.
Загалом до аналізу увійшли 455 487 людей європейського походження, серед яких було 281 831 жінка та 173 656 чоловіків.
Спочатку дослідники порівняли генетичні профілі людей із тривожними розладами та учасників без відповідних психіатричних діагнозів. У загальній вибірці вони виявили 56 генетичних варіантів, пов'язаних із тривожністю.
Після цього аналіз провели окремо для жінок і чоловіків. У жіночій групі виявили 21 генетичний варіант, пов'язаний із тривожними розладами, а в чоловічій — п'ять. Лише один варіант збігався між двома групами.
Це не означає, що в чоловіків тривожність має значно менше генетичних причин. Чоловіча вибірка була меншою, тому дослідники мали менше статистичних можливостей виявити відповідні зв'язки.
Проте результати вказують на те, що деякі генетичні механізми тривожності можуть відрізнятися залежно від статі.
Генетична схильність до тривожності в жінок виявилася пов'язаною з РДУГ
Щоб з'ясувати, чи мають тривожні розлади спільне генетичне підґрунтя з іншими станами, науковці порівняли отримані результати з генетичними даними щодо 28 психічних і фізичних характеристик.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуСаме на цьому етапі вони виявили сильний генетичний зв'язок між тривожністю та РДУГ у жінок.
Це означає, що частина генетичних чинників, пов'язаних із підвищеною ймовірністю тривожних розладів, також пов'язана зі схильністю до РДУГ.
Інакше кажучи, два стани можуть мати певні спільні спадкові механізми, хоча їхні симптоми та діагностичні критерії відрізняються.
Автори зазначають, що отримані результати узгоджуються з клінічними спостереженнями: у жінок РДУГ і тривожні розлади часто трапляються одночасно.
Водночас вони припускають, що в окремих випадках прояви РДУГ у жінок можуть сприйматися переважно як тривожність. Це потенційно ускладнює своєчасне розпізнавання розладу.
Однак дослідження не встановлювало, наскільки часто жінкам помилково діагностують тривожний розлад замість РДУГ. Воно також не доводить, що тривожність є прихованим проявом РДУГ.
Чому генетичний зв'язок не означає однаковий діагноз
Генетична кореляція показує, що два стани частково пов'язані зі спільними спадковими чинниками. Але вона не означає, що людина з тривожним розладом обов'язково має РДУГ або згодом його розвине.
Тривожність і РДУГ можуть існувати незалежно один від одного. Водночас у деяких людей вони поєднуються, що може ускладнювати оцінювання симптомів.
Наприклад, труднощі з концентрацією уваги можуть виникати як через постійні тривожні думки, так і через особливості регуляції уваги при РДУГ. Зовні ці прояви іноді схожі, але їхні причини можуть відрізнятися.
Саме тому наявність тривожності не є достатньою підставою для діагностики РДУГ. Для цього необхідно оцінювати історію симптомів, їхню появу в дитинстві та вплив на різні сфери життя.
Результати генетичного дослідження можуть допомогти науковцям краще зрозуміти, чому ці стани часто поєднуються, але поки не змінюють клінічних критеріїв діагностики.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіЯкі ще відмінності між жінками й чоловіками виявили дослідники
Зв'язок із РДУГ був не єдиною відмінністю. У жінок генетична схильність до тривожності також корелювала з вищим індексом маси тіла.
У чоловіків сильніший генетичний зв'язок виявили зі співвідношенням окружності талії до стегон з урахуванням індексу маси тіла. Цей показник характеризує розподіл жирової тканини.
Науковці також дослідили біологічні процеси, з якими можуть бути пов'язані виявлені генетичні варіанти.
У жінок вони частіше стосувалися регуляції хроматину — структури, яка бере участь в організації ДНК та контролі активності генів, — а також процесів сприйняття запахів.
У чоловіків відповідні генетичні зв'язки переважно стосувалися обміну ліпопротеїнів, які забезпечують транспортування жирів в організмі.
Автори припускають, що ці відмінності можуть відображати різні біологічні шляхи формування тривожності. Проте для розуміння їхнього реального впливу на симптоми потрібні додаткові дослідження.
Що означають результати для жінок із тривожністю та РДУГ
Дослідження показує, що поєднання тривожності та РДУГ у жінок може мати не лише психологічне, а й спільне генетичне підґрунтя.
Це важливо для подальшого вивчення особливостей РДУГ у жінок, зокрема випадків, коли тривожні симптоми виходять на перший план і ускладнюють розпізнавання інших труднощів.
Водночас автори наголошують на обмеженнях роботи. Усі учасники мали європейське походження, тому результати не обов'язково можна поширювати на інші популяції. Крім того, чоловіків у вибірці було значно менше, що могло вплинути на кількість виявлених генетичних зв'язків.
Отримані дані також не дозволяють визначити індивідуальний ризик РДУГ або тривожного розладу за окремими генетичними варіантами.
Проте дослідження підкреслює важливість окремого вивчення психічних розладів у жінок і чоловіків. Коли генетичні дані об'єднують без урахування статі, частина специфічних зв'язків може залишатися непоміченою.
