Чому при синдромі подразненого кишківника іноді потрібен психотерапевт або психіатр

Біль у животі, здуття, закрепи або діарея, але всі аналізи й обстеження не показують жодних серйозних змін. Саме так часто проявляється синдром подразненого кишківника (СПК) - один із найпоширеніших функціональних розладів травної системи.

Багатьох пацієнтів дивує, коли гастроентеролог рекомендує звернутися не лише до дієтолога, а й до психотерапевта або психіатра. Насправді це не означає, що симптоми «у голові». Такий підхід ґрунтується на сучасних знаннях про те, як працює вісь «кишківник - мозок».

Психіатриня, психотерапевтка КПТ та неврологиня Тетяна Радчук пояснила, чому комплексне лікування часто виявляється ефективнішим, ніж боротьба лише із симптомами з боку травної системи.

Що таке синдром подразненого кишківника

Синдром подразненого кишківника - це функціональний розлад взаємодії кишківника та мозку. За різними оцінками, він зустрічається приблизно у 5-10% дорослого населення, хоча окремі дослідження показують ще вищу поширеність.

Для СПК характерні:

• хронічний або періодичний біль у животі;
• здуття;
• зміна частоти випорожнень;
• закрепи, діарея або їх чергування.

При цьому під час обстежень лікарі не знаходять запалення, пухлин чи інших органічних причин, які могли б пояснити симптоми.

Як пов'язані кишківник і мозок

У стінках кишківника розташована величезна мережа нервових клітин. Її називають ентеральною нервовою системою або навіть «черевним мозком».

Вона постійно обмінюється сигналами з головним мозком. Саме цей двосторонній зв'язок отримав назву вісь «кишківник - мозок».

Через цю систему мозок впливає на:

• моторику кишківника;
• чутливість до болю;
• швидкість проходження їжі;
• сприйняття дискомфорту.

Водночас сигнали від кишківника також впливають на емоційний стан людини.

Чи викликає стрес синдром подразненого кишківника

Поширений міф, що СПК виникає «від нервів». Насправді все трохи складніше.

Стрес не вважається прямою причиною синдрому подразненого кишківника. Однак він здатний значно посилювати симптоми.

Під час тривалого стресу нервова система стає більш чутливою. Через це кишківник сильніше реагує навіть на звичайні процеси травлення.

Як пояснює Тетяна Радчук, стрес може:

• посилювати вісцеральну гіперчутливість;
• порушувати моторику кишківника;
• робити біль інтенсивнішим;
• збільшувати здуття та інші симптоми.

Саме тому загострення СПК часто виникають після сильних переживань або в періоди хронічного емоційного навантаження.

Який біль характерний для СПК

При синдромі подразненого кишківника біль має досить типові особливості.

Найчастіше він:

• зменшується після дефекації;
• посилюється після їжі;
• може ставати сильнішим під час стресу;
• у жінок нерідко загострюється під час менструації.

Якщо ж біль не пов'язаний із випорожненням, прийомом їжі чи іншими типовими проявами СПК, лікар може рекомендувати додаткове обстеження для пошуку іншої причини.

Чому психотерапія допомагає при СПК

Сучасні міжнародні рекомендації включають психологічні методи лікування до комплексної терапії СПК.

Найкраще вивчена когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).

Вона не лікує кишківник безпосередньо. Її мета - зменшити реактивність нервової системи, навчити людину краще справлятися зі стресом та знизити інтенсивність симптомів.

За словами Тетяни Радчук, саме КПТ показала хорошу ефективність у пацієнтів із синдромом подразненого кишківника.

Коли може знадобитися психіатр

Багатьох насторожує направлення до психіатра. Проте це зовсім не означає, що біль «вигаданий».

Психіатр оцінює, чи немає супутніх станів, які можуть підтримувати або посилювати симптоми:

• генералізованого тривожного розладу;
• депресії;
• панічних атак;
• інших психічних розладів.

У деяких випадках лікар може рекомендувати медикаментозне лікування. Деякі препарати впливають не лише на емоційний стан, а й на передачу больових сигналів між кишківником і мозком.

Схему лікування завжди підбирають індивідуально.

Коли потрібно звернутися до гастроентеролога якомога швидше

Хоча СПК не призводить до небезпечних уражень кишківника, існують симптоми, які потребують додаткового обстеження.

До них належать:

• кров у калі;
• незрозуміла втрата маси тіла;
• поява симптомів після 45 років;
• випадки раку товстої кишки або запальних захворювань кишківника в сім'ї;
• інші так звані «тривожні ознаки».

У таких ситуаціях необхідно виключити органічні захворювання, а вже потім говорити про СПК.

Комплексний підхід працює краще

СПК не є вигаданою проблемою або наслідком «слабких нервів». Це реальний функціональний розлад, у розвитку якого важливу роль відіграє взаємодія між кишківником і головним мозком.

Саме тому найкращих результатів часто вдається досягти тоді, коли пацієнта ведуть одразу кілька спеціалістів: гастроентеролог, а за потреби - психотерапевт або психіатр.

Такий підхід допомагає не лише тимчасово зменшити симптоми, а й впливати на механізми, які підтримують захворювання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли краще пити каву, щоб не підвищувати рівень гормону стресу