Ветеринари мовчать про небезпечну поведінку власників тварин – нове дослідження

У ветеринарній практиці дедалі частіше фіксують тривожне явище: власники домашніх тварин можуть навмисно перебільшувати або навіть викликати симптоми хвороби у своїх улюбленців. Йдеться про поведінку, схожу на синдром Мюнхгаузена, добре відомий у медицині.

Дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, показало: хоча понад половина ветеринарів підозрюють подібні випадки, майже ніхто не повідомляє про них офіційно.

Як проявляється синдром Мюнхгаузена 

Синдром Мюнхгаузена — це психічний розлад, за якого людина симулює або навмисно викликає симптоми хвороби, щоб отримати увагу чи співчуття. У деяких випадках ця поведінка переноситься на інших — найчастіше дітей.

Аналогічна модель може виникати і у взаємодії з домашніми тваринами. У такій ситуації власник або вигадує симптоми, або реально шкодить тварині, щоб створити враження хвороби. Фахівці розглядають це як форму жорстокого поводження.

Попри потенційну небезпеку, у ветеринарній медицині ця тема досліджена недостатньо — здебільшого йдеться лише про поодинокі клінічні випадки.

Що показало опитування 

Команда науковців з Утрехтського університету провела опитування серед 88 ветеринарних фахівців, щоб оцінити їхню обізнаність і досвід.

Результати виявилися показовими:

• 83% ветеринарів заявили, що знають про це явище;
• лише 12% проходили спеціальне навчання;
• 51% припускають, що вже стикалися з такими випадками;
• 5% впевнені, що бачили їх у практиці.

Серед типових «тривожних сигналів» ветеринари називали:

1. часті звернення без чітких причин,
2. невідповідність симптомів і діагнозу,
3. нечіткі або суперечливі описи стану тварини.

Найчастіше йшлося про собак і котів, але згадували також гризунів, кролів і навіть коней.

Дослідники також звертають увагу на іншу проблему: власники не завжди об’єктивно оцінюють стан своїх улюбленців. Зокрема:

1. навіть досвідчені власники часто не помічають ознак болю;
2. людям складно правильно інтерпретувати емоції тварин;
3. оцінка стану улюбленця залежить від настрою самого власника.

Це означає, що благополуччя тварини значною мірою залежить не лише від її фізичного стану, а й від психології людини поруч.

Чому ветеринари не повідомляють про підозри

Незважаючи на поширеність підозр, 92% опитаних ніколи не повідомляли про такі випадки як про жорстоке поводження.

Основні причини:

• відсутність чітких критеріїв діагностики;
• невизначеність щодо алгоритму дій;
• страх порушити конфіденційність клієнта;
• сумніви, що повідомлення матиме наслідки.

Фахівці наголошують: без зрозумілих протоколів ветеринари залишаються сам на сам із етично складними ситуаціями.

Чому проблема виходить за межі ветеринарії

Хоча дослідження охоплює невелику вибірку та лише одну країну, його результати можуть мати ширше значення.

Раніше описані випадки свідчать: у сім’ях, де фіксували подібну поведінку, жертвами ставали не лише тварини, а й діти. Саме тому краще розуміння цього явища може допомогти соціальним службам виявляти випадки насильства.

Читайте також Жінки краще висипаються, коли сплять не з чоловіками, а зі своїми собаками — дослідження.