Вчені з’ясували, як повільне дихання впливає на роботу мозку

Чи можна вплинути на власні рішення лише змінивши спосіб дихання? Нове дослідження німецьких науковців свідчить, що так. Виявилося, що повільне дихання з довшим видихом може змінювати роботу мозку та робити людину більш відкритою до ризику.

Долучайтеся до анонімного опитування «Зеленої газети» про фізичне та ментальне здоров’я. Воно займає близько 7 хвилин, а його результати допоможуть нам створювати ще корисніші матеріали. Серед усіх учасників розіграємо 100 масок для сну. 👉 Пройти опитування

Дослідження провели вчені з Німецького інституту харчування людини та Charité – Universitätsmedizin Berlin. У ньому взяв участь 41 здоровий доброволець, який виконував завдання на прийняття ризикованих рішень.

Під час експерименту учасники або дихали у звичному темпі, або використовували техніку повільного дихання, коли видих був значно довшим за вдих. Одночасно дослідники відстежували активність мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, а також вимірювали частоту серцевих скорочень, варіабельність серцевого ритму, реакцію шкіри та зіниць.

Результати показали, що довший видих уповільнював серцевий ритм і збільшував його варіабельність — показник, який вважається ознакою кращої адаптації нервової системи до стресу. Одночасно в мозку посилювалася активність ділянок, пов'язаних з оцінкою винагороди.

Саме тому після повільного дихання учасники частіше обирали ризикованіші варіанти. Водночас цікаво, що їхня чутливість до можливих втрат майже не змінювалася. Інакше кажучи, люди не ставали безрозсудними — вони просто більше зосереджувалися на потенційній вигоді.

За словами авторів дослідження, це підтверджує, що наші рішення формуються не лише мозком, а й фізіологічним станом організму. Дихання впливає на серце, серце — на активність мозку, а це, своєю чергою, може змінювати процес ухвалення рішень.

Науковці зазначають, що дихальні техніки використовують у різних культурах уже тисячі років, однак тепер з'являються докази того, як саме вони працюють із погляду нейробіології.

Автори вважають, що такі вправи можуть стати простим і доступним способом саморегуляції. У майбутньому їх також планують досліджувати як можливий немедикаментозний метод підтримки людей із тривожністю, депресією та порушеннями харчової поведінки.

Втім, дослідники наголошують: результати отримані на невеликій групі здорових добровольців. Поки що не можна стверджувати, що одна техніка дихання кардинально змінює поведінку людини в повсякденному житті. Для підтвердження ефекту потрібні масштабніші дослідження.