Усього 30 хвилин на день: вчені назвали звичку, яка може зберегти мозок і пам’ять у літньому віці

З віком багатьом стає складніше швидко згадати потрібне слово, запам'ятати нову інформацію чи зосередитися. Хоча такі зміни часто є природною частиною старіння, науковці продовжують шукати прості способи допомогти мозку довше залишатися активним. Нове дослідження показало, що для цього можуть бути корисними всього 30 хвилин нескладних занять щодня.

Результати роботи, опублікованої в журналі Educational Gerontology, свідчать, що щоденне читання вголос, письмо від руки та розв'язування простих математичних прикладів пов'язані з невеликим покращенням пам'яті у людей старшого віку.

У чому полягало дослідження

У дослідженні взяли участь 102 людини віком від 59 років, які скаржилися на погіршення пам'яті, але не мали діагностованої деменції.

Протягом 12 тижнів кожен учасник щодня приділяв 30 хвилин трьом простим заняттям:

• 10 хвилин читав уголос;
• 10 хвилин писав від руки;
• 10 хвилин розв'язував нескладні математичні приклади.

При цьому люди самі обирали книги для читання та теми для письма, щоб вправи залишалися цікавими й не перетворювалися на рутину.

Чому саме ці вправи

Автори дослідження пояснюють, що кожне із занять навантажує мозок по-своєму.

Читання вголос активує одночасно кілька процесів: людина бачить текст, промовляє його, чує власний голос і стежить за змістом. Це вимагає більшої концентрації, ніж мовчазне читання.

Письмо від руки, своєю чергою, залучає дрібну моторику й допомагає краще закріплювати інформацію в пам'яті.

Навіть прості математичні приклади змушують мозок працювати: вони тренують увагу, логічне мислення та виконавчі функції, але водночас не настільки складні, щоб викликати стрес чи розчарування.

У комплексі ці вправи стимулюють різні ділянки мозку, зокрема префронтальну кору, яка відіграє важливу роль у пам'яті, концентрації та прийнятті рішень.

Які результати отримали

Після завершення 12-тижневої програми учасники краще впоралися з когнітивним тестом, який оцінює пам'ять, мовлення та орієнтацію. Найбільше покращення стосувалося саме здатності пригадувати інформацію. Крім того, самі учасники зазначали, що стали краще оцінювати власну пам'ять.

Цікаво, що більш виражений ефект спостерігався у людей, які жили самостійно, ніж у мешканців спеціалізованих закладів для літніх людей. Дослідники припускають, що незалежне життя саме по собі потребує більшої кількості щоденних рішень і може додатково стимулювати мозок.

Чи справді це допомагає запобігти деменції

Попри обнадійливі результати, самі автори закликають не робити поспішних висновків.

У дослідженні не було контрольної групи, тому не можна однозначно стверджувати, що саме вправи стали причиною покращення. Свою роль могли відіграти регулярне спілкування під час щотижневих зустрічей або сама участь у дослідженні.

Крім того, покращення результатів було відносно невеликим. Це не означає, що люди відразу почали краще справлятися зі складними повсякденними завданнями, наприклад керуванням фінансами чи плануванням справ.

Втім, дослідники наголошують: запропонована програма не потребує спеціального обладнання чи великих витрат, її легко адаптувати під власні інтереси, а регулярна розумова активність загалом вважається одним із важливих чинників підтримки когнітивного здоров'я у старшому віці.