Чому люди пліткують: психологи виявили зв’язок із психопатією та садизмом

Люди з вираженими психопатичними рисами частіше пліткують про інших і частіше використовують плітки, щоб зіпсувати чужу репутацію. Водночас схильність до маніпуляцій виявилася пов'язаною з найширшим спектром мотивів обговорювати людей за їхньою спиною — від звичайної цікавості до бажання впливати на оточення.

Таких висновків дійшли психологи, які дослідили поведінку 516 дорослих жителів США та Канади. Результати опубліковані в науковому журналі Behavioral Sciences. Про роботу повідомляє PsyPost.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

Чому ми пліткуємо і чи завжди це погано

Плітки традиційно асоціюються з обговоренням чужого особистого життя, поширенням чуток або критикою людей за їхньою спиною. Проте в психології це поняття має ширше значення.

Дослідники визначають плітки як обмін інформацією про людину, яка не бере участі в розмові. Причому ця інформація може бути не лише негативною, а й нейтральною або позитивною.

Наприклад, розповідь про успіхи колеги, обговорення знайомого чи попередження друга про ненадійну людину теж можуть вважатися плітками.

Психологи виділяють чотири основні мотиви такої поведінки:

• Отримання інформації. Люди обговорюють інших, щоб дізнатися новини або перевірити власні припущення.

• Розвага. Розмови про знайомих стають способом цікаво провести час і підтримати соціальні зв'язки.

• Захист групи. Плітки допомагають попереджати близьких про потенційно небезпечну або нечесну поведінку.

• Негативний вплив. Інформацію використовують навмисно, щоб нашкодити репутації іншої людини.

Саме останній мотив особливо зацікавив авторів дослідження. Вони вирішили перевірити, чи пов'язане бажання шкодити іншим через плітки з певними рисами особистості.

Що таке темна тетрада особистості

Науковці зосередилися на чотирьох особистісних рисах, які в психології об'єднують поняттям «темна тетрада».

Нарцисизм характеризується перебільшеним відчуттям власної значущості, потребою у визнанні та особливому ставленні.

Макіавеллізм передбачає схильність до маніпуляцій, цинічне ставлення до інших і прагнення використовувати соціальні ситуації для власної вигоди.

Психопатія як особистісна риса пов'язана з емоційною холодністю, низьким рівнем емпатії, імпульсивністю та антисоціальними тенденціями.

Повсякденний садизм означає схильність отримувати задоволення від чужого дискомфорту, приниження або страждання.

Ці характеристики можуть бути виражені різною мірою і самі по собі не означають наявності психічного розладу.

Раніше психологи вже досліджували зв'язок між темною тріадою — нарцисизмом, макіавеллізмом і психопатією — та мотивами пліткування. Проте результати були суперечливими.

Крім того, попередні роботи не враховували повсякденний садизм і не перевіряли, наскільки часто люди з такими рисами взагалі пліткують.

Як проводили дослідження

У дослідженні взяли участь 516 дорослих віком від 18 до 61 року. Середній вік становив приблизно 38 років, а жінки складали 53,1% вибірки.

Учасники заповнили три психологічні опитувальники.

Перший оцінював вираженість чотирьох рис темної тетради за допомогою 28 тверджень.

Другий вимірював частоту пліткування. Учасників запитували, як часто вони обговорюють зовнішність, романтичні стосунки, професійні досягнення, суперників, друзів і знаменитостей.

Третій опитувальник допомагав визначити мотиви таких розмов: отримання інформації, розвага, захист близьких або прагнення нашкодити.

Після цього дослідники проаналізували зв'язки між рисами особистості, частотою пліткування та причинами такої поведінки. Окремо вони врахували вік і стать учасників.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Психопатія виявилася найсильнішим предиктором частих пліток

Результати показали, що всі чотири риси темної тетради були пов'язані з більшою частотою пліткування.

Проте сила цих зв'язків відрізнялася.

Найсильнішим незалежним предиктором виявилася психопатія. За нею йшли садизм, нарцисизм і макіавеллізм.

Загалом модель, яка враховувала вік, стать і чотири особистісні риси, пояснювала 52% відмінностей у частоті пліткування між учасниками.

Це досить високий показник для дослідження соціальної поведінки.

Водночас він не означає, що саме психопатія спричиняє пліткування. Йдеться про статистичний зв'язок між особистісними характеристиками та поведінкою, про яку повідомляли самі учасники.

Хто частіше пліткує, щоб нашкодити іншим

Коли дослідники проаналізували мотиви пліткування, з'ясувалося, що різні риси темної тетради пов'язані з різними цілями.

Найсильніший зв'язок із бажанням зіпсувати чужу репутацію знову мала психопатія. Її стандартизований коефіцієнт становив 0,36.

Другим за силою предиктором був повсякденний садизм, а третім — макіавеллізм.

Науковці припускають, що люди з вираженими психопатичними рисами можуть використовувати негативну інформацію про інших як інструмент соціального впливу.

Для людей із садистичними тенденціями додатковим мотивом може бути задоволення від приниження іншої людини.

Цікаво, що нарцисизм не виявився незалежним предиктором зловмисних пліток після врахування інших особистісних рис.

Спочатку зв'язок між нарцисизмом і бажанням нашкодити репутації інших справді спостерігався. Однак після включення психопатії до статистичної моделі він зник.

Автори пояснюють це тим, що нарцисизм і психопатія мають певні спільні характеристики. Саме вони могли пояснювати початковий зв'язок.

Макіавеллізм виявився пов'язаним з усіма мотивами пліткування

Ще один цікавий результат стосувався людей із вираженою схильністю до маніпуляцій.

Макіавеллізм виявився єдиною рисою темної тетради, яка незалежно передбачала всі чотири мотиви пліткування.

Такі люди частіше використовували розмови про інших, щоб отримувати інформацію, розважатися, захищати свою соціальну групу або впливати на чужу репутацію.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Особливо сильним був зв'язок із прагненням збирати та перевіряти інформацію про оточення. Стандартизований коефіцієнт становив 0,32.

Автори пояснюють це стратегічним характером макіавеллізму.

Люди з такими рисами можуть сприймати інформацію про інших як ресурс, що допомагає краще орієнтуватися в соціальних відносинах, оцінювати можливості та підтримувати вигідні зв'язки.

При цьому їхня поведінка не обов'язково має бути відкрито ворожою. Залежно від ситуації вони можуть використовувати як співпрацю, так і маніпуляції.

Чи правда, що жінки пліткують частіше за чоловіків

Дослідження також виявило невелику різницю між статями.

За п'ятибальною шкалою частоти пліткування середній показник жінок становив 2,61 бала, а чоловіків — 2,41.

Водночас чоловіки мали вищі середні показники повсякденного садизму: 2,79 проти 2,33 бала в жінок.

Проте стать не змінювала характер зв'язків між темними рисами особистості та пліткуванням.

Інакше кажучи, психопатичні, нарцисичні, макіавеллістичні та садистичні тенденції були пов'язані з пліткуванням подібним чином і серед чоловіків, і серед жінок.

Науковці також виявили вікову закономірність: молодші учасники частіше повідомляли про пліткування, особливо заради розваги або негативного впливу.

Чи означає це, що люди, які багато пліткують, мають психопатичні риси

Ні. Дослідники наголошують, що пліткування саме по собі не є ознакою психопатії, нарцисизму чи інших негативних рис особистості.

Більшість повсякденних розмов про інших людей мають нейтральний або позитивний характер. Вони допомагають підтримувати соціальні зв'язки, обмінюватися інформацією та орієнтуватися в поведінці оточення.

Крім того, дослідження має кілька обмежень.

По-перше, усі дані отримали за допомогою самооцінок. Учасники самостійно повідомляли, наскільки часто пліткують і чому це роблять. Деякі могли применшувати частоту такої поведінки через небажання справляти негативне враження.

По-друге, опитувальник частоти пліткування об'єднував позитивні, нейтральні та негативні розмови. Тому високий показник не обов'язково означав, що людина регулярно поширює злісні чутки.

По-третє, дослідження проводили одноразово. Воно не дозволяє встановити, чи особистісні риси спричиняють певну поведінку, чи між ними існують складніші взаємозв'язки.

Автори планують продовжити вивчення мотивів пліткування, зокрема дослідити роль емоційної розрядки та бажання зміцнювати стосунки.

Отримані результати показують, що для розуміння пліток важлива не лише їхня частота, а й мета. Одна людина може обговорювати знайомих, щоб підтримати розмову, інша — щоб отримати корисну інформацію, а третя — щоб свідомо вплинути на чужу репутацію.

І хоча всі ці ситуації формально можна назвати пліткуванням, психологічні мотиви за ними можуть суттєво відрізнятися.