Твоя дата народження починається з 19… — готуйся до ймовірного ейджизму: кар’єрна консультантка пояснила, як це пережити

Зараз на більшості платформ з працевлаштування роботодавці перестали ставити обмеження за віком. Але у багатьох пабліках у телеграмі, вайбері з вакансіями часто можна зустріти таке попередження: “в нашому підрозділі дружній молодий колектив до 30 років”. Так, це непряме обмеження, на відміну від того, коли прямо у вакансіях вказують — з 20 до 35. Але це прямий натяк: 40+ та 50+ навряд чи варто подаватися на вакансію в департамент, де середній вік — 25.

Чому ейджизм досі існує

Ейджизм був, є і буде. Адже поки що маємо надто велику кількість упереджень. Якщо ми подивимося на минулі покоління, то ставлення до жінок після 40 років, а тим більше 50, було наступне:

• це жінки пенсійного та передпенсійного віку;
• жінка у 50+ — це вже бабуся з купою онуків, вся в чорнобривцях, розсаді, пиріжках та передчутті пенсії.

І по суті так воно і було в багатьох професіях. Тому брати таку жінку на роботу, тим більше чомусь новому вчити, було якось зась.

Відповідно, коли прийшло нове покоління, то штамп сприйняття жінок 40+ та 50+ залишився. Що це щось таке “в байковому халаті, сиве, порається в городі з дітьми та онуками”. А те, що така жінка може бути в кросівках, стильному костюмі, постійно навчатися, прагнути нового, читати та мандрувати, бути активною та енергійною, ба, навіть психанути та знову піти в декрет, у роботодавців у голові навіть не вкладається.

Відповідно, якщо роботодавець бачить резюме, де дата народження починається з 1970 року, то згадує птеродактилів, чорно-білі фото, Тунгуський метеорит і відсутність електрики.

Це сприйняття закріпилося міцно і залишилося на рівні колективного несвідомого. Тобто роботодавець може бути з сучасними поглядами, розуміти, що людина 40–50 років — це ще не “стара шкапа”, але все одно матиме це упередження. Це не залежить від віку роботодавця. Тим більше, якщо роботодавець молодий, то він може подивитися на рік народження і відчути на підсвідомому рівні: “та навіщо мені тут на роботі мама чи тато?”.

Бувають ситуації, що спеціалісти 40+ та 50+ дійсно можуть бути вперті, з завищеними очікуваннями щодо зарплати, адже мають неабиякий досвід та експертизу. Але вважати, що абсолютно всі такі чи мають менше сил, енергії, — це те саме, що вважати, що всі зумери ледачі. Це неправда: серед будь-якого покоління абсолютно різні люди. І рік народження не має тут значення.

Чому жінки більше відчувають ейджизм

У нашій культурі є ще таке упередження — крім віку, ще й привабливість. І здебільшого саме жінок часто оцінюють не тільки за віком, але ще й за зовнішністю. Адже чоловіків частіше — за витривалістю, працездатністю тощо.

У більшості випадків прояви ейджизму йдуть від першої особи компанії чи керівника підрозділу, який наймає команду. Наприклад, буває, що у фешн-ритейлі є не тільки обмеження за віком, але й за зовнішністю. Навіть якщо це буде супер-крутий продавець, який за день приносить піврічний прибуток, але в нього 56 розмір одягу і 1970 рік народження, то він на цю вакансію автоматично не потрапить. Його резюме перестануть читати на етапі року народження.

На керівних посадах завжди були люди трохи старші. Або якщо треба закрити якусь профільну вузьку вакансію, то вже закриють очі на дату народження і візьмуть цю 45-річну жіночку — дай Боже, вона якось допрацює до пенсії (скільки там їй часу лишилося).

Є ще одна головна причина ейджизму, яка більше пов’язана з етапом рекрутингу у сфері гостинності, ритейлу, маркетингу чи управління. Часто в компаніях на етапі відбору кандидатів працюють молоді рекрутери. Вони мають чітко прописані правила, кого брати, який досвід має бути вказаний у резюме. І умовно, якщо людина має 15 років досвіду в маркетингу, але не працювала в металургійній сфері, а роботодавець саме з цієї сфери, то все — молодий рекрутер навіть не буде розглядати такого кандидата. У результаті компанія може втратити гарного спеціаліста через недосвідченість рекрутера. Адже більш досвідчений завжди бачить більше, ніж те, що написано в резюме. Знає, які додаткові питання задати, щоб провести якісне інтерв’ю та дізнатися про професійні можливості спеціаліста.

У мене був випадок, коли я подавалася на один проєкт. І дівчина-рекрутер, якій було від сили років 23, кілька разів мені пояснила, куди їхати на співбесіду. Кілька разів уточнювала, чи зрозуміла я, чи зможу доїхати, чи не буде проблем, чи маю мапу. Бо в її уявленні кандидатка віком 50+ — це щось уже передпенсійне: може загубитися, переплутати адресу чи час, не доїхати. А їй потім “влетить” за це від керівництва.

Як наша психіка сприймає ейджизм

Найбажаніше почуття у нас як соціальних істот — це почуття прийняття. Якщо ви прийшли на співбесіду з очікуванням прийняття, а вас не взяли, то ви починаєте вважати себе якоюсь “не такою”, корити, сварити. А тим більше, якщо розумієте, що не взяли, наприклад, через вік. Тоді тим більше починається апатія: що все, життя пройшло, я нікому не потрібна.

Тут треба тверезо все оцінити. Усі свої помилки. І чесно собі зізнатися — не взяли через вік чи тому, що провалили співбесіду, тестове завдання тощо?

Цілком можливо виявиться, що справа зовсім не у віці. Просто за якимись професійними якостями ви просто саме цьому роботодавцю не підійшли.

Якщо ж ви розумієте, що постійно відмовляють через вік, то потрібно спочатку прийняти той факт, що молодшими ви не станете. І ніякі пластичні хірурги з цим не допоможуть.

Далі чітко усвідомити, що як професіонал ви маєте попит на ринку. Просто потрапили до такого роботодавця, де є вікові упередження і така корпоративна культура.

А після — не опускати руки, а продовжувати працювати над пошуком роботи. Бо це саме робота. Шукати відповідні вакансії — це не просто переглядати час від часу сайти з працевлаштування. Це щодня аналізувати ринок, розуміти, що відбувається саме у тій сфері, куди ви хочете потрапити. Слідкувати за трендами та новинами в цій галузі. І так, слідкувати за бажаними роботодавцями. Тобто пошук роботи — це щоденна робота.

Існує така закономірність: чим старша людина і чим вужча її спеціалізація, тим складніше їй знайти класну, високооплачувану роботу.

Я це називаю “вагітність слона”. Бо якщо ви “хом’ячок”, себто вам 20+ років, і ви хочете працювати продавцем, промоутером, кур’єром, то роботу або підробіток знайдете за дві години — і будете щасливі. Чим більш зріла ви особистість, чим складніша ваша робота, чи керівна посада або вузька професійна сфера, тим більше шансів, що цей пошук затягнеться надовго. Навіть якщо вам 30+, 40+ або 50+. Адже слон — не хом’як, за два тижні дитину він не виносить. Тому треба налаштуватися, що пошук в цьому випадку - марафон. І варто задіяти всі канали - сайти з працевлаштування, соцмережі та знайомства. Так, працевлаштування по рекомендаціях добре працює з зрілими кандидатами. 

Ейджизм був, є, і, на жаль, залишиться. Але варто пам’ятати - життя не те, чого вдалось досягнути. Життя - це ваше ставлення до досягнутого. 

Читайте також Як пережити співбесіду з мінімальним ризиком отримати додатковий стрес.