Що регулярні танці роблять із мозком: вчені знайшли неочікуваний ефект

Танці можуть впливати не лише на фізичну форму, координацію та настрій. Нове дослідження показало, що люди з танцювальним досвідом можуть краще контролювати свої рухи в ситуаціях, пов’язаних із позитивними емоціями.

Учасники, які регулярно займалися танцями, швидше зупиняли вже розпочату дію, коли бачили щасливі обличчя. У людей без танцювального досвіду такого ефекту не спостерігалося.

Результати дослідження опублікували в журналі Psychology of Sport & Exercise.

Що саме досліджували вчені

Здатність швидко зупинити вже розпочату дію називають гальмуванням реакції. Це одна з виконавчих функцій мозку, яка потрібна нам щодня.

Наприклад, саме вона дозволяє миттєво зупинитися перед переходом дороги, якщо раптом з’явилася машина, або не зробити рух, який уже почали виконувати, коли ситуація несподівано змінилася.

Учені розрізняють проактивне та реактивне гальмування. У першому випадку людина заздалегідь розуміє, що, можливо, доведеться зупинитися. У другому необхідно різко припинити дію у відповідь на несподіваний сигнал.

Саме реактивне гальмування цікавило авторів нового дослідження.

Чому дослідників зацікавили саме танцюристи

Танці поєднують фізичне навантаження з постійною роботою з емоціями.

Танцюристам потрібно стежити за музикою, координувати рухи, змінювати їх у потрібний момент, взаємодіяти з партнером або групою і водночас передавати певний емоційний стан.

Тому дослідники припустили, що такий досвід може бути пов’язаний із тим, як людина контролює рухи в емоційних ситуаціях.

У дослідженні взяли участь 83 молодих дорослих: 45 танцюристів і 38 людей, які не мали танцювального досвіду.

Усі танцюристи мали щонайменше шість місяців формального навчання та на момент дослідження займалися не менше шести годин на тиждень.

Щоб результати не можна було пояснити просто кращою фізичною формою танцюристів, учасників двох груп підібрали так, щоб рівень їхньої загальної фізичної активності був приблизно однаковим.

Як проходив експеримент

Учасники виконували два комп’ютерні завдання.

Під час першого вони бачили на екрані літери X або O та мали якомога швидше натиснути відповідну клавішу.

Іноді після появи літери виникало зелене коло. Воно означало, що натискати клавішу вже не потрібно — учасник мав швидко зупинити підготовлену реакцію.

У цьому завданні танцюристи та люди без танцювального досвіду показали приблизно однакові результати.

Тобто саме по собі заняття танцями не було пов’язане із загальною перевагою у здатності швидко «гальмувати» рухову реакцію.

Але ситуація змінилася у другій частині експерименту.

Що змінилося, коли з’явилися емоції

Друге завдання було майже таким самим, але замість зеленого кола сигналом зупинитися ставало людське обличчя.

Учасникам показували фотографії людей зі щасливим, сердитим або нейтральним виразом обличчя.

Сам вираз не мав жодного значення для виконання завдання. Дослідники використовували його лише для того, щоб перевірити, чи впливає емоційна інформація на здатність контролювати рух.

Саме тут між двома групами з’явилася різниця.

Танцюристи краще зупиняли свою реакцію, коли бачили щасливе обличчя. У таких випадках вони припускалися менше помилок, ніж тоді, коли сигналом було сердите або нейтральне обличчя.

У людей без танцювального досвіду вираз обличчя практично не впливав на результат.

Чому щасливі обличчя могли допомагати танцюристам

Автори припускають, що регулярні заняття танцями можуть бути пов’язані з більшою чутливістю до позитивних емоцій.

Танець часто передбачає емоційне самовираження, взаємодію з музикою та передавання певного настрою. Через багаторазове повторення такого досвіду позитивні емоційні сигнали можуть оброблятися ефективніше.

У психології також існує припущення, що позитивні емоції можуть розширювати фокус уваги, тоді як негативні частіше звужують його навколо потенційної загрози.

Дослідники припускають, що танцюристам для обробки щасливого виразу обличчя могло знадобитися менше когнітивних ресурсів. Завдяки цьому більше ресурсів залишалося для швидкого контролю руху.

Проте це поки лише одне з можливих пояснень.

Танцюристи також повідомляли про менший рівень стресу

Після виконання завдань учасники заповнили психологічні опитувальники.

Танцюристи в середньому повідомляли про нижчий рівень стресу та симптомів депресії, а також частіше відчували позитивні емоції.

Крім того, серед самих танцюристів більший досвід занять був пов’язаний із нижчими показниками стресу та депресивних симптомів.

Втім, ці результати не означають, що саме танці стали причиною кращого психологічного стану.

Чи означає це, що танці тренують мозок

Поки що робити такий висновок зарано.

Дослідники порівнювали дві групи людей лише в один момент часу. Тому вони не можуть встановити причинно-наслідковий зв’язок.

Можливо, регулярні заняття танцями справді поступово впливають на здатність обробляти емоційну інформацію та контролювати рухові реакції.

Але можливе й інше пояснення: люди, які від початку краще реагують на позитивні емоції або мають певні особливості когнітивного контролю, частіше обирають танці.

Крім того, більшість учасників були молодими дорослими, тому результати не можна автоматично переносити на дітей або людей старшого віку.

У дослідженні також брали участь танцюристи різних напрямів, тому поки незрозуміло, чи однаково впливають на ці процеси, наприклад, балет, сучасний танець або хіп-хоп.

Наступним кроком можуть стати дослідження, у яких людей тестуватимуть до початку занять танцями та через певний час після них. Це допоможе зрозуміти, чи справді саме танцювальні тренування змінюють когнітивний контроль та обробку емоцій.