Чому ми раптово зітхаємо: вчені з’ясували, що в цей момент відбувається з організмом

Іноді людина раптово робить глибокий вдих і повільно видихає, хоча не відчуває ні смутку, ні роздратування. Такі спонтанні зітхання можуть здаватися випадковими, однак учені припускають, що вони виконують важливу фізіологічну функцію.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Psychophysiology, показало: зітхання може працювати як своєрідне перезавантаження дихання. Воно допомагає зробити дихальний ритм більш упорядкованим і супроводжується короткочасною зміною рівня фізіологічної бадьорості.

Чому людина зітхає без причини

Звичайне дихання не є абсолютно рівним. Глибина і тривалість вдихів постійно трохи змінюються, дозволяючи організму пристосовуватися до фізичного навантаження, емоцій і навколишніх умов.

Але під час тривалої одноманітної роботи дихання може ставати дедалі нерегулярнішим. За висновками дослідників, спонтанне глибоке зітхання допомагає зменшити цю накопичену хаотичність і повернути дихальний ритм до більш передбачуваного стану.

Простіше кажучи, організм час від часу сам робить глибший вдих, щоб налаштувати дихання заново.

Що відбувається з організмом під час зітхання

Учені проаналізували результати двох експериментів за участю дорослих. Люди виконували тривалі та досить монотонні завдання: стежили за змінами зображень на екрані або натискали кнопку в ритмі звукових сигналів.

Дослідники фіксували рухи грудної клітки й одночасно спостерігали за розміром зіниць. Зітханням вважали вдих, який був щонайменше удвічі глибшим за звичайний вдих конкретного учасника.

З’ясувалося, що зіниці починали розширюватися на початку глибокого вдиху, досягали найбільшого розміру невдовзі після його завершення, а потім звужувалися під час видиху. Оскільки зміни зіниць пов’язані з роботою системи мозку, що регулює бадьорість і увагу, науковці припускають: зітхання супроводжується швидкою перебудовою фізіологічного збудження.

Чому під час нудної роботи ми зітхаємо частіше

В учасників, які дихали природно, кількість зітхань поступово збільшувалася в міру виконання завдання. Одночасно їхнє дихання ставало більш нерегулярним.

Після зітхання ця нерегулярність зменшувалася, а наступні вдихи ставали більш схожими один на одного. Це підтримує припущення, що глибокий вдих потрібен не лише для вираження емоцій, а й для регулювання самого процесу дихання.

В іншій групі учасники свідомо дихали повільно та в заданому ритмі. Вони зітхали значно рідше. Ймовірно, контрольоване дихання не дозволяло накопичуватися нерегулярності, яку організм зазвичай намагається виправити за допомогою зітхання.

Чи допомагає зітхання краще зосередитися

Попри фізіологічні зміни, після зітхання учасники не починали швидше реагувати на завдання і не повідомляли про раптове покращення концентрації.

Тому називати кожне зітхання повноцінним «перезавантаженням мозку» було б перебільшенням. Дослідження показує насамперед коротку перебудову дихання та рівня фізіологічної бадьорості, а не миттєве підвищення розумової продуктивності.

Чи варто хвилюватися через часте зітхання

Періодичні глибокі зітхання є природною частиною дихання. Вони можуть частіше виникати під час втоми, монотонної роботи, сильних емоцій або напруження.

Водночас це дослідження має обмеження. Прилади визначали зітхання лише за глибиною вдиху і не могли завжди відрізнити його від позіхання. Крім того, учасники виконували нескладні завдання, тому під час стресової чи інтелектуально важкої роботи результати можуть бути іншими.

Отже, випадкове зітхання не обов’язково означає, що людина засмучена або нервує. Іноді це просто спосіб, яким організм упорядковує дихання і підтримує внутрішню рівновагу під час тривалого навантаження.