Неодружені чоловіки можуть старіти швидше: вчені виявили несподівану різницю між статями

Шлюб може бути пов'язаний не лише з емоційним добробутом і якістю життя, а й зі швидкістю біологічного старіння. Нове дослідження американських учених показало, що чоловіки, які ніколи не перебували у шлюбі, мали вищі показники епігенетичного старіння порівняно з одруженими. Водночас серед жінок такої закономірності не виявили.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Frontiers in Aging у вересні 2026 року. Автори проаналізували дані 762 американців, щоб з'ясувати, як сімейний стан пов'язаний із біологічним віком і чи однаковий цей зв'язок для чоловіків та жінок.

Як шлюб пов'язаний із біологічним старінням

У дослідженні взяли участь 382 чоловіки та 380 жінок. Середній вік чоловіків становив приблизно 53 роки, жінок — 50 років.

Науковці використали дані американського дослідницького проєкту Midlife in the United States (MIDUS), присвяченого здоров'ю та старінню дорослого населення.

Для оцінювання біологічного старіння застосували три методи:

• GrimAge — епігенетичний годинник, який допомагає оцінювати біологічний вік і пов'язані з ним ризики для здоров'я.
• PhenoAge — метод оцінювання біологічного віку на основі змін метилювання ДНК.
• DunedinPACE — алгоритм, який оцінює темп біологічного старіння.

На відміну від календарного віку, який визначається кількістю прожитих років, біологічний вік відображає стан організму на молекулярному рівні. Двоє людей одного віку можуть мати різні показники біологічного старіння залежно від стану здоров'я, способу життя та інших чинників.

Неодружені чоловіки мали вищі показники старіння

Найцікавіший результат стосувався людей, які ніколи не перебували у шлюбі. Серед чоловіків відсутність досвіду шлюбу була пов'язана з вищими показниками епігенетичного старіння за двома методами — GrimAge та DunedinPACE. Це означає, що чоловіки, які ніколи не одружувалися, у середньому демонстрували менш сприятливі біологічні показники порівняно з одруженими чоловіками.

Серед жінок, які ніколи не були заміжні, аналогічного статистично значущого зв'язку дослідники не виявили.

Отже, зв'язок між сімейним станом і біологічним старінням може відрізнятися залежно від статі. Водночас науковці наголошують, що отримані результати не означають, ніби всі неодружені чоловіки старіють швидше або що шлюб гарантовано подовжує життя.

Розлучення також може бути пов'язане зі швидкістю старіння

Дослідники звернули увагу не лише на людей, які ніколи не одружувалися, а й на тих, хто пережив розлучення або розрив шлюбу. Аналіз показав, що одружені учасники мали сприятливіші показники темпу біологічного старіння за алгоритмом DunedinPACE порівняно з розлученими або тими, хто проживав окремо від партнера. Однак за двома іншими методами — GrimAge та PhenoAge — такого статистично значущого зв'язку в загальній вибірці не виявили. Це важливе уточнення: результати залежали від того, яким саме способом учені вимірювали старіння.

Чому чоловіки та жінки можуть старіти по-різному

Автори дослідження припускають, що одна з можливих причин полягає у відмінностях соціальних ролей та підтримки, яку чоловіки й жінки отримують у близьких стосунках. Шлюб може впливати на повсякденні звички, зокрема харчування, фізичну активність, ставлення до профілактичних оглядів і відмову від шкідливих звичок. Крім того, партнер може бути важливим джерелом емоційної та практичної підтримки під час хвороб, стресових ситуацій і життєвих труднощів. Однак ці пояснення залишаються гіпотезами. У межах дослідження вчені не встановили, який саме механізм пояснює виявлені відмінності між чоловіками та жінками. Не можна також виключати, що на результати впливають особливості здоров'я, соціального становища чи способу життя людей, які частіше одружуються.

Чи означає це, що для довголіття потрібно одружитися

Дослідження не доводить, що сам факт укладання шлюбу уповільнює біологічне старіння. Учені встановили статистичний зв'язок між сімейним станом і певними епігенетичними показниками, але не причинно-наслідкову залежність. Крім того, дослідники не оцінювали безпосередньо, наскільки щасливими були шлюби учасників або яку якість підтримки вони отримували від партнерів. Тому результати не дозволяють зробити висновок, що будь-який шлюб корисніший для здоров'я, ніж життя без партнера. Водночас дослідження порушує важливе питання: чи можуть соціальна підтримка, близькі стосунки та спільні здорові звички впливати на біологічні процеси старіння.