Ліки від РДУГ допомагають дорослим краще оцінювати наслідки своїх рішень – дослідження

Препарати для лікування розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) можуть впливати не лише на концентрацію уваги та імпульсивність, а й на те, як людина ухвалює рішення. Нове дослідження показало, що метилфенідат допомагає дорослим із РДУГ краще враховувати можливі негативні наслідки своїх дій, не змінюючи при цьому чутливості до винагороди.

Результати рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження опублікували в журналі Psychological Medicine. Про них повідомляє PsyPost.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Чому людям із РДУГ буває складніше ухвалювати рішення

РДУГ — нейророзвитковий розлад, для якого характерні труднощі з увагою, імпульсивністю та, в частини людей, гіперактивністю. У дорослому віці ці особливості можуть впливати на повсякденні рішення: від планування витрат до вибору поведінки в ситуаціях, коли потрібно оцінити ризики.

Наприклад, людина може вирішити купити дорогий телефон, зосередившись на перевагах покупки, але недостатньо врахувати, що після цього їй бракуватиме грошей на інші потреби. Ухвалення таких рішень вимагає одночасно оцінювати потенційну винагороду та можливі втрати.

Попередні дослідження показували, що стимулятори можуть покращувати процес ухвалення рішень у людей із РДУГ. Проте залишалося незрозумілим, як саме вони працюють: посилюють чутливість до винагороди, допомагають краще оцінювати ризики чи просто змінюють швидкість реакції.

З'ясувати це вирішили психолог Мадс Лунд Педерсен з Університету Осло та його колеги.

Як проводили дослідження

У дослідженні взяли участь 124 дорослих: 61 людина з діагностованим РДУГ і 63 учасники контрольної групи без цього розладу.

Експеримент проводили за подвійним сліпим перехресним дизайном із плацебо-контролем. Учасники з РДУГ проходили тестування двічі: один раз після приймання своєї звичайної дози метилфенідату, а інший — після приймання плацебо. Ні дослідники, ні учасники не знали, яку таблетку використовували під час конкретного тестування.

Контрольна група також проходила тестування двічі, але без приймання препарату.

Спочатку учасників навчали пов'язувати шість геометричних фігур із певними числовими винагородами, а шість кольорів — із можливими втратами. Після цього на екрані з'являлися кольорові фігури, для яких потрібно було визначити загальну вигоду.

Якщо винагорода перевищувала втрати, пропозицію потрібно було прийняти. Якщо втрати були більшими за винагороду — відхилити.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Дослідники оцінювали не тільки правильність відповідей, а й швидкість, з якою учасники ухвалювали рішення. За допомогою математичної моделі вони намагалися визначити, як мозок накопичує інформацію перед вибором і скільки доказів людині потрібно, щоб перейти до дії.

Що змінилося після приймання ліків від РДУГ

Коли учасники з РДУГ приймали плацебо, вони частіше помилялися порівняно з контрольною групою. Аналіз показав, що вони менш ефективно обробляли інформацію про можливі вигоди та втрати, а також ухвалювали рішення, спираючись на менший обсяг інформації.

Науковці помітили ще одну відмінність. Учасники без РДУГ під час вибору надавали більшої ваги можливим втратам, тоді як люди з РДУГ без медикаментозного лікування сильніше орієнтувалися на потенційну винагороду.

Після приймання метилфенідату ситуація змінилася. Препарат підвищував ефективність обробки інформації про негативні наслідки, але практично не впливав на те, наскільки привабливою учасникам здавалася винагорода.

Тобто ліки не робили позитивний результат менш бажаним. Вони допомагали точніше враховувати ціну, яку доведеться заплатити за його отримання.

Завдяки цьому рішення учасників із РДУГ ставали ближчими до результатів контрольної групи.

Чи означає це, що ліки зменшують імпульсивність

Результати виявилися складнішими, ніж очікували дослідники. Метилфенідат не збільшував обсяг інформації, який учасники вимагали перед ухваленням рішення. Навпаки, цей показник дещо зменшувався.

При цьому препарат збільшував час, який люди витрачали на процеси, що передують безпосередньому вибору, наприклад на сприйняття зображення. Автори припускають, що додатковий час міг допомагати точніше розпізнавати інформацію, необхідну для рішення.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

Дослідники також виявили зв'язок між тяжкістю симптомів РДУГ та оцінюванням можливих втрат. Учасники з більш вираженими симптомами без медикаментозного лікування демонстрували нижчу чутливість до негативних наслідків.

Серед тих, хто приймав метилфенідат, вищі призначені дози були пов'язані з кращим урахуванням можливих втрат і більшим обсягом інформації, необхідної для ухвалення рішення.

Проте це не означає, що підвищення дози автоматично покращуватиме здатність ухвалювати рішення. Дослідження не було призначене для визначення оптимального дозування, а змінювати лікування можна лише за рекомендацією лікаря.

Чому результати дослідження важливі

Метилфенідат впливає на доступність дофаміну та норадреналіну — нейромедіаторів, які беруть участь у регуляції уваги, мотивації, навчання та обробки винагороди. Результати експерименту допомагають точніше зрозуміти, які складові ухвалення рішень можуть змінюватися під впливом препарату.

Автори припускають, що ліки допомагають людям із РДУГ ефективніше враховувати негативну інформацію під час вибору. Це потенційно може пояснювати частину позитивних змін у повсякденній поведінці під час лікування.

Однак дослідження має обмеження. Учасникам потрібно було запам'ятовувати значення кольорів і фігур, тому метилфенідат міг покращувати результати завдяки впливу на пам'ять або навчання, а не безпосередньо на оцінювання наслідків.

Крім того, з експерименту виключили людей із тяжкими супутніми психічними розладами. Тому невідомо, чи будуть результати такими самими серед усіх дорослих із РДУГ.

Дослідники також не перевіряли, як учасники поводяться під час реальних фінансових, соціальних або інших життєвих рішень. Комп'ютерне завдання дозволило ізолювати окремі когнітивні процеси, але не відтворювало всієї складності повсякденного вибору.

Дослідження стосувалося саме метилфенідату, тому його результати не можна автоматично переносити на атомоксетин, інші нестимулювальні препарати або всі методи лікування РДУГ.