Уміння читати може впливати не лише на те, як людина сприймає письмову інформацію, а й на її здатність розуміти думки та переконання інших. Дослідники виявили, що дорослі жінки, які вільно читають, значно краще виконували завдання, що вимагали зрозуміти, що одна людина думає про переконання іншої.

У дослідженні взяли участь 76 жінок із Туреччини. Результати, опубліковані в науковому журналі PLOS ONE, свідчать, що грамотність і пов'язана з нею освіта можуть відігравати важливу роль у розвитку складного соціального мислення навіть у дорослому віці. Про роботу науковців повідомляє PsyPost.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

Як читання пов'язане зі здатністю розуміти інших

У психології існує поняття теорія психічного (Theory of Mind) — здатність усвідомлювати, що інші люди мають власні думки, бажання, наміри та переконання, які можуть відрізнятися від наших.

Наприклад, дитина поступово вчиться розуміти, що інша людина може не знати того, що відомо їй самій. Або що хтось може щиро вірити в те, що насправді не відповідає дійсності.

Складнішим рівнем цієї здатності є розуміння переконань другого порядку. Це ситуації, коли потрібно усвідомити не просто те, що думає інша людина, а те, що вона думає про знання чи переконання третьої особи.

Зазвичай така здатність розвивається приблизно у 8–10 років. Саме в цьому віці багато дітей уже опановують вільне читання.

Дослідники припустили, що цей збіг може бути не випадковим. Адже навчання читання змінює роботу мозку, розвиває мовні навички та може впливати на складніші процеси мислення.

Як проводили дослідження

Команда під керівництвом Тана Арди Гедіка з Бількентського університету залучила до експерименту 76 турецькомовних жінок.

Учасниць розділили на дві групи:

• 41 жінка, яка не вміла читати, із середнім віком приблизно 49 років. Вони нещодавно почали відвідувати курси грамотності для дорослих.

• 35 жінок, які вміли читати, із середнім віком близько 46 років. Вони мали в середньому понад 17 років формальної освіти.

Науковці перевіряли швидкість читання, невербальний інтелект, здатність стримувати автоматичні реакції та розуміння чужих переконань.

Для оцінювання читання учасницям пропонували протягом хвилини читати списки справжніх і вигаданих турецьких слів.

Невербальний інтелект вимірювали за допомогою кольорових прогресивних матриць Равена — завдань, у яких потрібно знаходити закономірності у візуальних зображеннях.

Також використовували модифікований тест Струпа: жінкам показували зображення радісних і сумних облич, а вони мали називати протилежну емоцію.

Експеримент із шоколадкою: чи розуміємо ми, що думають інші

Найцікавішою частиною дослідження стали завдання на розуміння хибних переконань.

Учасницям усно розповідали короткі історії та демонстрували ілюстрації.

В одній з історій хлопчик сховав шоколадку в шухляду. Поки його не було в кімнаті, сестра переклала шоколадку в коробку з іграшками.

Однак хлопчик таємно спостерігав за її діями через вікно.

Після цього учасниць запитували: де, на думку сестри, хлопчик шукатиме шоколадку?

Правильна відповідь — у шухляді.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Хоча хлопчик насправді знає, куди переклали шоколадку, його сестра про це не здогадується. Отже, вона помилково вважає, що він шукатиме її в початковому місці.

Щоб правильно відповісти, потрібно одночасно врахувати знання двох персонажів і зрозуміти, що один із них має хибне уявлення про знання іншого.

Жінки, які вміли читати, значно краще виконували завдання

Результати продемонстрували суттєву різницю між групами.

При цьому жінки, які не вміли читати, правильно відповідали на 87% базових запитань щодо змісту історій.

Це важлива деталь: учасниці загалом розуміли розповіді, але мали труднощі саме із завданнями, які вимагали складнішого аналізу чужих переконань.

Дослідники також виявили, що швидкість читання була найсильнішим статистичним предиктором успішності виконання цих завдань.

Вона пояснювала 49% відмінностей у результатах учасниць. Ще приблизно 6% пояснював вік: старші жінки загалом демонстрували дещо нижчі показники.

Чи означає це, що читання розвиває соціальний інтелект

Науковці припускають, що опанування читання може сприяти розвитку складних когнітивних процесів, які використовуються для розуміння інших людей.

Читання вимагає оброблення мовної інформації, утримання кількох елементів у пам'яті та встановлення зв'язків між ними.

Подібні навички можуть бути корисними й тоді, коли потрібно одночасно враховувати думки, знання та переконання кількох людей.

Однак дослідники наголошують на важливому обмеженні: неможливо точно відокремити вплив читання від впливу освіти загалом.

Учасниці, які вміли читати, мали значно більше років навчання. До того ж їхня швидкість читання була тісно пов'язана з освітнім досвідом.

Коли науковці використовували кількість років освіти замість показників читання, результати аналізу залишалися майже такими самими.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Отже, дослідження не доводить, що саме читання, незалежно від інших чинників, покращує здатність розуміти чужі переконання.

А як щодо інтелекту та самоконтролю

Учасниці, які вміли читати, також продемонстрували вищі результати тестів невербального інтелекту та контролю автоматичних реакцій.

Наприклад, середній результат тесту Равена становив приблизно 30 балів із 36 у групі грамотних жінок і 12 балів у групі тих, хто не вмів читати.

Проте автори наголошують: нижчі результати другої групи узгоджуються з показниками інших дорослих людей із мінімальною формальною освітою. Вони не є свідченням когнітивних порушень.

Коли дослідники врахували швидкість читання, індивідуальні відмінності в інтелекті та самоконтролі вже не пояснювали додаткової частини результатів завдань на розуміння переконань.

Водночас через невелику кількість учасниць це не дозволяє стверджувати, що інтелект і самоконтроль не мають значення для соціального мислення.

Чи означає це, що люди, які не вміють читати, гірше розуміють інших

Автори дослідження окремо застерігають від такого висновку.

За словами Тана Арди Гедіка, було б помилкою інтерпретувати результати як доказ того, що неграмотні люди не розуміють думок інших або не здатні поставити себе на їхнє місце.

Експеримент оцінював лише одну, досить специфічну форму соціального мислення — розуміння переконань другого порядку.

Він не вимірював емпатію, емоційну чутливість, здатність підтримувати інших або загальний рівень соціальних навичок.

Крім того, жінки, які не мали доступу до освіти, могли мати й менше можливостей для різноманітної соціальної взаємодії. Це також могло вплинути на результати.

У дослідженні брали участь лише 76 жінок з однієї мовної та культурної групи, тому висновки потребують перевірки на інших вибірках.

Чому ці результати важливі

Дослідження показує, що грамотність може бути пов'язана зі значно ширшим спектром когнітивних здібностей, ніж просто розпізнавання написаних слів.

Навчання читання потенційно впливає на те, як людина організовує інформацію, аналізує складні ситуації та міркує про думки інших.

Однак поки залишається відкритим питання, чи покращується соціальне мислення безпосередньо в процесі навчання читання.

Щоб це з'ясувати, науковці планують проводити тривалі дослідження, спостерігаючи за дорослими людьми до та після опанування грамотності. Також вони хочуть використовувати завдання, які не залежать від мовних навичок.

Це допоможе зрозуміти, наскільки навчання читання здатне змінювати способи мислення людини вже в дорослому віці.