Віра в надприродне пов’язана зі схильністю звинувачувати суспільство в бідності – дослідження
Чому одні люди вважають бідність наслідком особистих рішень, а інші звинувачують у ній суспільство та економічну систему? Нове дослідження показало, що відповіді можуть бути пов'язані не лише з політичними поглядами, а й із релігійними…
Чому одні люди вважають бідність наслідком особистих рішень, а інші звинувачують у ній суспільство та економічну систему? Нове дослідження показало, що відповіді можуть бути пов'язані не лише з політичними поглядами, а й із релігійними переконаннями. Причому віра в Бога та віра в надприродне зло виявилися пов'язаними з різними поясненнями причин бідності.
Соціологи проаналізували відповіді 1632 дорослих жителів Південної Кореї та виявили несподівану закономірність. Люди, які сильніше вірили в існування диявола, демонів і пекла, частіше вважали причинами бідності суспільну нерівність та економічні проблеми. Натомість ті, хто відчував підтримку Бога, рідше пояснювали бідність недоліками соціальної системи.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthРезультати дослідження опубліковані в Journal for the Scientific Study of Religion. Про них повідомляє PsyPost.
Чому люди по-різному пояснюють бідність
У соціології існує поняття переконань щодо соціальної стратифікації — уявлень про те, чому одні люди мають високі доходи, а інші живуть у бідності. Дослідники зазвичай розрізняють два основні підходи до пояснення економічної нерівності.
Перший — індивідуалістичний. Його прихильники вважають, що фінансове становище людини значною мірою залежить від її власних зусиль, здібностей, відповідальності та вміння розпоряджатися грошима. Відповідно, причинами бідності вони можуть називати недостатню працьовитість, марнотратство або невдалі особисті рішення.
Другий підхід — структурний. Він пояснює бідність ширшими суспільними та економічними обставинами: низькими зарплатами, дискримінацією, нерівним доступом до освіти, нестачею робочих місць і недоліками економічної системи.
Те, як людина розуміє причини бідності, часто пов'язане з її ставленням до державної соціальної підтримки та перерозподілу доходів. Ті, хто вважає бідність наслідком системних проблем, зазвичай більш прихильно ставляться до програм соціальної допомоги.
Попередні дослідження вже вивчали зв'язок між релігійністю та ставленням до економічної нерівності. Однак більшість із них зосереджувалися на релігійній належності — наприклад, чи є людина католиком, протестантом або буддистом. Значно менше уваги приділяли конкретним переконанням про Бога та надприродні сили.
Як проводили дослідження
Соціологи Чон Хьон Чон і Мухан Чен із Університету Сонгюнгван разом із Гаррісом Хьонсу Кімом з Жіночого університету Іхва вирішили перевірити, як різні релігійні уявлення пов'язані з поясненням причин бідності.
Для цього вони використали дані онлайн-опитування 1632 дорослих жителів Південної Кореї, проведеного в серпні 2024 року. Учасників добирали з урахуванням віку, статі та географічного регіону, щоб вибірка відповідала основним демографічним характеристикам населення.
Південну Корею обрали через її релігійне різноманіття. У країні співіснують буддизм, протестантизм, католицизм і значна частка людей без релігійної належності. Це дозволило дослідникам перевірити зв'язок між релігійними переконаннями та соціальними поглядами поза західним культурним контекстом.
Науковці оцінювали два типи переконань. Перший — віру в божественну підтримку, тобто відчуття теплих стосунків із Богом та переконання, що він відповідає на особисті потреби людини. Другий — віру в надприродне зло, зокрема існування диявола, демонів і пекла.
Учасників також запитували, наскільки важливими причинами бідності вони вважають особисту безвідповідальність, недостатню ощадливість, низькі зарплати, упередження та неспроможність бізнесу створювати достатню кількість якісних робочих місць. Окремо респонденти оцінювали свої політичні погляди за шкалою від ліберальних до консервативних.
Із подальшого аналізу виключили людей, які повністю заперечували існування божества, оскільки частина запитань стосувалася особистих стосунків із Богом.
Віра в диявола виявилася пов'язаною з критикою суспільної системи
Результати показали, що люди, які сильніше вірили в існування надприродного зла, частіше пояснювали бідність структурними проблемами суспільства. Вони надавали більшого значення економічній нерівності, дискримінації, низьким зарплатам та іншим обставинам, які не залежать безпосередньо від особистих рішень людини.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуДослідники припускають, що цей зв'язок можна пояснити особливостями релігійного світогляду, у якому світ сприймається як простір боротьби добра і зла.
Люди з такими переконаннями можуть розглядати несправедливі суспільні структури як прояв дії ворожих сил. Наприклад, дискримінація, експлуатація або недоступність якісної освіти можуть сприйматися ними як частина ширшої боротьби зі злом.
У такому світогляді причини людських страждань частіше шукають у зовнішніх обставинах, а не лише в особистих якостях тих, хто опинився у складному становищі.
Однак це лише одне з можливих пояснень результатів. Дослідження не доводить, що віра в диявола безпосередньо змушує людину критично ставитися до економічної системи.
Чому віра в підтримку Бога дала протилежний результат
Іншу закономірність дослідники виявили серед людей, які повідомляли про теплі та підтримувальні стосунки з Богом. Такі учасники рідше вважали системні економічні проблеми головними причинами бідності.
Науковці пояснюють це за допомогою концепції психологічного страхування — insurance effect. Відповідно до цієї теорії, релігія може забезпечувати людині відчуття безпеки, підтримки та впевненості в майбутньому.
Якщо людина переконана, що може розраховувати на божественну допомогу в складних обставинах, вона потенційно може відчувати меншу потребу в державних механізмах соціального захисту. Це, своєю чергою, може бути пов'язане з меншою увагою до структурних причин економічних труднощів.
Водночас дослідники не виявили, що люди з сильною вірою в підтримку Бога частіше звинувачували бідних у їхньому становищі.
Це важливе розмежування. Менша схильність пояснювати бідність недоліками економічної системи не обов'язково означає переконання, що бідні люди самі винні у своїх проблемах.
Автори припускають, що релігійні переконання можуть одночасно підтримувати ідеї особистої відповідальності та співчуття до людей, які потребують допомоги.
Як політичні погляди змінюють цей зв'язок
Особливо цікаві результати дослідники отримали після врахування політичної орієнтації учасників.
Загалом респонденти з консервативними поглядами рідше пояснювали бідність суспільними та економічними проблемами, ніж люди з ліберальними переконаннями.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіОднак серед консервативних учасників сильна віра в надприродне зло була пов'язана зі значно більшою підтримкою структурних пояснень бідності.
Ба більше, консерватори з найсильнішою вірою в диявола, демонів і пекло за своїм ставленням до причин бідності майже не відрізнялися від ліберальних респондентів.
Серед людей із ліберальними поглядами такого ефекту не спостерігали. Вони загалом частіше пояснювали бідність системними проблемами незалежно від сили віри в надприродне зло.
Отже, релігійні переконання виявилися пов'язаними з економічними поглядами не однаково для всіх учасників. Найпомітніший зв'язок спостерігався саме серед політичних консерваторів.
Чи означає це, що релігійні люди інакше ставляться до бідних
Науковці наголошують, що результати не можна узагальнювати на всіх релігійних людей. Дослідження проводили лише серед дорослих жителів Південної Кореї, а релігійні традиції та культурні особливості можуть суттєво впливати на те, як люди розуміють питання про Бога, диявола та суспільну несправедливість.
Наприклад, буддист і протестант можуть вкладати різний зміст у поняття надприродного зла. Відповідно, однакові відповіді на запитання анкети не обов'язково означають однакові релігійні переконання.
Крім того, дослідження було одномоментним. Учасники заповнили анкети лише один раз, тому науковці не можуть визначити напрямок причинно-наслідкового зв'язку.
Можливо, релігійні переконання впливають на те, як людина пояснює бідність. Але можливий і зворотний механізм: уже сформовані погляди на суспільну нерівність можуть впливати на те, як людина інтерпретує власну віру.
Автори також звертають увагу на культурні відмінності. У східноазійських суспільствах люди частіше пояснюють поведінку інших зовнішніми обставинами, тоді як у західних культурах можуть надавати більшого значення індивідуальним характеристикам. Це також могло вплинути на результати.
Що дослідження говорить про психологію бідності
Результати демонструють, що ставлення до бідності формується під впливом складного поєднання соціальних, політичних і релігійних переконань.
При цьому навіть у межах однієї релігійної традиції люди можуть мати різні погляди на причини економічної нерівності. Віра в підтримку Бога та віра в існування надприродного зла виявилися пов'язаними з різними способами пояснення суспільних проблем.
Дослідження також показує, чому для розуміння ставлення до бідності недостатньо знати лише релігійну належність людини. Значення може мати те, яким саме вона уявляє світ, джерела добра і зла та роль зовнішніх обставин у людському житті.
Водночас науковці не встановлювали, яке пояснення бідності є правильнішим. Їх цікавило, як формуються соціальні переконання та чому люди по-різному оцінюють причини економічної нерівності.
