Інтернет-залежність і кортизол: науковці виявили несподіваний зв’язок
Люди з вираженішими симптомами інтернет-залежності можуть мати нижчий довготривалий рівень кортизолу — гормону, який бере участь у реакції організму на стрес. Такого висновку дійшли японські науковці, дослідивши гормони, накопичені у волоссі студентів. На перший погляд…
Люди з вираженішими симптомами інтернет-залежності можуть мати нижчий довготривалий рівень кортизолу — гормону, який бере участь у реакції організму на стрес. Такого висновку дійшли японські науковці, дослідивши гормони, накопичені у волоссі студентів. На перший погляд результат здається парадоксальним. Надмірне використання інтернету пов’язують із вищим психологічним стресом, тож можна було б очікувати більшого, а не меншого рівня кортизолу.
Однак дослідники припускають, що низькі показники можуть бути ознакою іншого процесу — притуплення фізіологічної реакції на тривалий стрес. Дослідження опублікували в журналі Psychoneuroendocrinology.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіСтрес вимірювали за волоссям
У дослідженні взяли участь 155 студентів японських університетів — 94 жінки та 61 чоловік. Середній вік учасників становив близько 21 року.
Вони заповнили Internet Addiction Test — опитувальник, який оцінює, наскільки використання інтернету втручається в повсякденне життя: сон, навчання, роботу та соціальні взаємодії. Окремо дослідники оцінили симптоми депресії.
Але особливість роботи полягала в тому, як науковці вимірювали гормони.
Замість аналізу крові чи слини вони взяли зразки волосся завдовжки три сантиметри. Оскільки волосся росте приблизно на сантиметр на місяць, такий зразок дозволяє приблизно оцінити накопичення гормонів протягом попередніх трьох місяців, а не їхній рівень у конкретний момент.
Науковці визначали концентрацію двох гормонів — кортизолу та тестостерону.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЩо виявили
Що вираженішими були симптоми інтернет-залежності, то нижчою виявлялася концентрація кортизолу у волоссі. Коли учасників розділили на групи за рівнем ризику інтернет-залежності, у студентів із високими показниками середній рівень кортизолу також був нижчим.
Зв’язок зберігався навіть після того, як дослідники врахували вік, стать, індекс маси тіла, симптоми депресії та особливості догляду за волоссям. Водночас із рівнем тестостерону такого зв’язку не виявили — ані серед чоловіків, ані серед жінок.
Чому менше кортизолу не обов'язково означає менше стресу
Кортизол часто називають «гормоном стресу», тому низький його рівень легко сприйняти як ознаку меншого стресового навантаження. Насправді робота системи стресу складніша.
Під час тривалого впливу стресових факторів реакція гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи може змінюватися. Автори припускають, що після тривалого навантаження вона може реагувати менш виражено, а секреція кортизолу — знижуватися.
Подібні нижчі показники кортизолу у волоссі раніше спостерігали, зокрема, при тривалому несприятливому досвіді, посттравматичному стресі та тяжкій депресії. Тому дослідники припускають, що виражені симптоми інтернет-залежності також можуть бути пов'язані зі зміненою фізіологічною реакцією на стрес.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуАле чи винен у цьому інтернет?
Поки що цього сказати не можна.
Дослідження було поперечним: гормони та симптоми інтернет-залежності оцінювали в один період. Тому воно показує зв'язок, але не дозволяє встановити, що було причиною, а що наслідком.
Можливо, тривале проблемне використання інтернету впливає на систему стресу. Але можлива й протилежна ситуація: люди з певними особливостями фізіологічної реакції на стрес можуть бути більш схильними використовувати інтернет як спосіб уникати неприємних переживань.
На результати могли впливати й фактори, яких дослідники не врахували, наприклад попередній травматичний досвід. Крім того, вибірка складалася лише з молодих японських студентів, тому переносити результати на всіх користувачів інтернету поки зарано.
Втім, робота додає ще один важливий вимір до досліджень проблемного використання інтернету. Йдеться не лише про кількість годин перед екраном чи психологічне самопочуття: науковці намагаються зрозуміти, чи пов'язана така поведінка також із довготривалими змінами у фізіологічній реакції організму на стрес.
