Чи справді тіло пам’ятає травму: психологи попереджають про ризики популярної теорії

Фраза "тіло пам'ятає все" давно вийшла за межі професійної психології та стала популярною в соціальних мережах, блогах і навіть повсякденних розмовах. Її часто використовують для пояснення тривоги, напруження в тілі, проблем зі сном або інших наслідків стресу.

Втім, група дослідників вважає, що навколо цієї ідеї виникло чимало спрощень і непорозумінь. У новій публікації науковці нагадують про давню суперечку щодо так званих витіснених спогадів і застерігають від надто буквального трактування популярної концепції.

Звідки взялася ця ідея

Широкого поширення концепція набула після виходу книги психіатра Бессела ван дер Колка «The Body Keeps the Score» («Тіло пам'ятає все»), яка багато років залишається одним із найпопулярніших видань про психологічну травму.

У масовій культурі ця ідея часто зводиться до твердження, що травматичні події можуть "зберігатися" в тілі навіть тоді, коли людина не пам'ятає їх свідомо.

Саме цей аспект викликає найбільше запитань серед дослідників пам'яті.

Що таке "війни пам'яті"

У 1990-х роках психологія пережила масштабну дискусію, яку назвали "війнами пам'яті".

Тоді частина фахівців припускала, що люди можуть повністю витісняти травматичні спогади зі свідомості, а потім відновлювати їх під час терапії.

Однак подальші дослідження поставили під сумнів існування такого механізму як надійного способу роботи пам'яті.

Сучасна наука розглядає пам'ять не як відеозапис, який можна просто відтворити, а як процес реконструкції. Щоразу, коли ми щось згадуємо, спогад частково перебудовується під впливом нової інформації, емоцій та контексту.

Чому це важливо

Автори нагадують, що деякі терапевтичні методики, зокрема гіпноз або керована візуалізація, можуть підвищувати навіюваність.

У таких умовах людина може сформувати яскравий і переконливий спогад про подію, яка насправді не відбувалася.

Саме тому професійні психологічні організації вже багато років закликають обережно ставитися до практик, спрямованих на "відновлення" нібито витіснених спогадів.

Чи означає це, що травма не впливає на тіло

Ні.

Автори підкреслюють, що існує широкий науковий консенсус щодо впливу стресу та травматичних подій на організм.

Травма може змінювати роботу гормональних систем, впливати на рівень кортизолу та адреналіну, порушувати сон, підвищувати тривожність, викликати панічні атаки або інші фізичні симптоми.

Особливо це стосується посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який супроводжується як психологічними, так і тілесними проявами.

Суперечка стосується не самого впливу травми на організм, а твердження, що тіло нібито зберігає приховані спогади, недоступні свідомості.

Чому дискусія знову стала актуальною

На думку авторів, інтерес до цієї теми знову зріс через популярність соціальних мереж, "травма-інформованого" коучингу та деяких альтернативних підходів до психотерапії.

Дослідники також звертають увагу на зростання інтересу до психоделічної терапії. Хоча деякі психоделіки демонструють перспективні результати в дослідженнях, вони можуть підвищувати навіюваність і впливати на формування спогадів.

Саме тому автори закликають відрізняти доведений вплив травми на тіло від неперевірених тверджень про приховані спогади, які нібито можна "дістати" за допомогою спеціальних практик.