Чи можна виспатися заздалегідь перед недосипом – науковці дають неоднозначну відповідь

Ідея “виспатися наперед” знову набирає популярності — цього разу завдяки TikTok. Користувачі радять перед іспитами, дедлайнами або тривалими перельотами кілька ночей поспіль спати довше, щоб створити своєрідний резерв для мозку. Цю стратегію називають sleep banking — “накопиченням сну”. Але чи можна справді сформувати запас відпочинку чи це лише красива метафора?

Звідки взялася концепція sleep banking

Ідею запропонували ще у 2009 році дослідники з Walter Reed Army Institute of Research у США. Вони порівняли сон із банківським рахунком: якщо поповнити його заздалегідь, легше пережити період “витрат”.

Команда під керівництвом Трейсі Рапп, яка нині працює в Utah State University, вивчала, як підготувати військових до місій із мінімальною кількістю сну.

У дослідженні 24 військових поділили на дві групи:

• перша спала по 7 годин на добу;
• друга — по 10 годин.

Після цього всім учасникам обмежили сон до трьох годин на ніч протягом тижня. Результат показав: ті, хто раніше спав довше, втрачали менше уваги та концентрації і швидше відновлювалися після повернення до нормального режиму.

Інші дослідження

Згодом з’явилися й інші дані. Наприклад, у 2023 році лікарі в Маямі з’ясували: якщо протягом трьох ночей додавати приблизно по 90 хвилин сну, це допомагає легше переносити нічні зміни в наступні два тижні.

Подібні результати спостерігали й у спорті:

• регбісти, які збільшували тривалість сну до 10 годин протягом трьох тижнів, демонстрували менший фізичний стрес;
• тиждень дев’ятигодинного сну підвищував точність подачі у тенісистів;
• баскетболісти, які спали довше протягом 5–7 тижнів, покращували швидкість і точність кидків.

У деяких видах спорту, зокрема вітрильних регатах, стратегія “запасу сну” використовується перед періодами екстремального навантаження.

Чому сон взагалі такий важливий

Фундаментальне питання: для чого людині сон?

Професор неврології з University of Minnesota Майкл Гавелл пояснює:

“Усі клітини організму потребують сну для відновлення. Протягом дня в мозку накопичуються продукти обміну, і саме під час сну відбувається їх очищення”.

Сон впливає на:

• гормональний баланс;
• метаболічні процеси;
• пам’ять і когнітивні функції;
• емоційний стан.

Існує гіпотеза, що додаткові години сну дають мозку більше часу для відновлення запасів глікогену — джерела енергії для нейронів, а також для виведення метаболічних “відходів”.

Чи можна “накопичити” сон насправді

Попри оптимістичні результати, не всі науковці погоджуються з концепцією sleep banking.

“Щоб довести існування накопичення сну, потрібно показати, що людина може спати більше, навіть коли вона не втомлена. Наразі таких переконливих доказів немає”, - переконана професорка неврології з Massachusetts General Hospital та Harvard Medical School Елізабет Клерман.

Вона порівнює сон не зі скарбничкою, а з кредитною карткою: можна накопичити борг, але неможливо створити повноцінний запас.

Клерман також застерігає, що віра в “сон про запас” може спонукати людей свідомо недосипати, сподіваючись компенсувати це пізніше. А хронічний дефіцит сну негативно впливає на серцево-судинну систему, обмін речовин і роботу мозку.

Читайте також Вчені навчилися керувати сюжетом сну: як це допомагає вирішувати життєві проблеми