Їжа в пластикових контейнерах: чи небезпечно для здоров’я — пояснюють вчені

У США подали колективний позов проти компанії S.C. Johnson, яка виробляє продукцію бренду Ziploc. Про це повідомляє журнал Health. У позові стверджується, що компанія вводить споживачів в оману, заявляючи, що деякі пластикові пакети й контейнери Ziploc є "безпечними для мікрохвильовки" або "підходять для заморожування".

Позивачі стверджують, що попри такі маркування, ці вироби можуть виділяти мікропластик під час нагрівання чи заморожування, а отже — насправді не є безпечними для такого використання.

У відповідь на звинувачення, представник S.C. Johnson заявив у коментарі для Health, що компанія вважає свою продукцію безпечною при дотриманні інструкцій, а сам позов — безпідставним.

Що таке мікропластик і чим він може загрожувати?

Мікропластик — це дрібні частинки пластику менше ніж 5 мм. Вони утворюються внаслідок руйнування більших пластикових виробів.

Мікропластик потрапляє в організм людини через їжу, воду та повітря й поступово накопичується. За результатами нещодавнього дослідження, в людському мозку може міститися еквівалент пластикової ложки мікропластику.

Науковці ще вивчають довгострокові наслідки його впливу, але вже зараз результати викликають занепокоєння.

У тих випадках, де ми досліджували, ми спостерігали шкоду, — зазначила докторка Кеті Пелч, старша науковиця з Національної ради захисту природних ресурсів (NRDC).

За її словами, згідно з результатами огляду наявних досліджень (більшість із яких були проведені на тваринах), мікропластик імовірно впливає на репродуктивну, травну та дихальну системи, а також може бути пов’язаний із раком товстої кишки й легень.

Деякі інші дослідження вказують також на потенційний зв’язок із проблемами серцево-судинної системи та мозку.

Чи нагрівання або заморожування пластикових контейнерів збільшує кількість мікропластику в їжі?

Так. У дослідженні 2023 року йдеться, що пластикові контейнери з поліпропілену — пластику, який часто використовують у пакуванні продуктів — при нагріванні в мікрохвильовій печі всього 3 хвилини можуть вивільняти мільйони частинок мікропластику в їжу.

Інші сценарії зберігання — наприклад, зберігання при кімнатній температурі — також призводили до вивільнення мікропластику, але в значно менших обсягах.

Заморожування теж може підвищити ризик.

Процес заморожування може зробити пластик більш крихким, що збільшує ймовірність вивільнення мікропластикових частинок у їжу, — пояснив Кармен Марсіт, професор кафедри екологічного здоров’я Школи громадського здоров’я Роллінза при Університеті Еморі.

Які ще ризики пов’язані з використанням пластику в мікрохвильовці?

У процесі виробництва пластику використовують різноманітні хімікати, зокрема PFAS (так звані "вічні хімікати"), фталати та BPA, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Наприклад, PFAS пов’язують із підвищеним ризиком онкологічних захворювань, порушенням імунної функції, репродуктивними проблемами та затримками розвитку у дітей.

Нагрівання пластикових контейнерів у мікрохвильовці підсилює вивільнення цих речовин у їжу.

Якщо після нагрівання ви помічаєте, що пластик стає м’якшим — це ознака того, що з нього вивільняються хімічні речовини, — пояснила Пелч.

Наскільки небезпечним буде вплив — залежить від типу пластику. Але загалом фахівці радять уникати нагрівання пластику взагалі, навіть якщо на ньому вказано "підходить для мікрохвильовки".

Таке маркування лише гарантує, що пластик не розплавиться, не деформується і не загориться, але не захищає від хімічного забруднення їжі.

Як зменшити ризики у побуті?

Повністю уникнути контакту з пластиком у сучасному світі складно. Але мінімізувати його використання на кухні — цілком реально, кажуть науковці.

Найпростіше — використовувати непластиковий посуд для нагрівання або заморожування їжі, — радить Пелч.

Скляні та керамічні ємності зазвичай безпечні для мікрохвильовки та морозильної камери, але слід перевіряти маркування. Нержавіюча сталь зазвичай підходить для заморожування, але не для мікрохвильовки.

Також варто поступово замінювати інші пластикові предмети на кухні — наприклад, обробні дошки або насадки для блендерів. Пелч також нагадує, що антипригарне покриття часто містить PFAS, які з часом можуть відлущуватись і потрапляти в їжу.

У сучасному світі повністю уникнути пластику практично неможливо. Але вдома, у себе на кухні, ми можемо зменшити кількість пластику, що контактує з їжею, — підсумовує Марсіт.