Чому ненависть може надавати життю сенсу: психологи виявили несподіваний зв’язок

Ненависть заведено вважати руйнівною емоцією, яка виснажує людину та погіршує її психологічний стан. Однак дослідники виявили несподівану закономірність: за певних обставин ненависть може посилювати відчуття мети, рішучості та навіть осмисленості власного життя.

Причому значення має те, на кого або на що спрямована ця емоція. Ненависть до суспільних явищ, організацій чи груп людей може мати інший психологічний ефект, ніж ненависть до конкретної особи.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Такого висновку дійшли психологи з Університету Ватерлоо в Канаді. Результати їхньої роботи опубліковані в науковому журналі Journal of Experimental Social Psychology. Про дослідження також повідомляє PsyPost.

Чому ненависть може давати відчуття мети

Зазвичай відчуття сенсу життя пов'язують із позитивними речами: любов'ю, близькими стосунками, самореалізацією, допомогою іншим або досягненням важливих цілей.

Проте психологи припустили, що подібний ефект можуть мати й негативні емоції.

Автор дослідження Абдо Ельнакурі звернув увагу на те, що суспільні та політичні рухи нерідко набувають особливої сили, коли мають чітко визначеного противника.

Люди, які об'єднуються навколо боротьби з певним явищем або системою, можуть відчувати приплив енергії, рішучість і переконаність у важливості власних дій.

Науковець припустив, що ненависть здатна виконувати мотиваційну функцію: давати людині конкретну мету та відчуття, що її життя присвячене чомусь значущому.

Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники провели два експерименти.

Як проводили дослідження

Загалом у двох дослідженнях взяли участь 847 людей.

Спочатку учасників попросили оцінити, наскільки осмисленим вони відчувають власне життя.

Потім одній групі запропонували згадати людину, організацію, групу або явище, яке вони ненавидять. Інша група мала подумати про те, що їй просто не подобається.

Учасники описували причини своїх почуттів та емоції, які виникали під час роздумів.

Після цього вони знову оцінювали відчуття сенсу життя, а також власну рішучість, ентузіазм, невизначеність і внутрішній конфлікт.

У другому експерименті науковці додатково використали завдання з анаграмами, щоб дослідити мотивацію учасників.

Ненависть до системи та ненависть до людини діють по-різному

Результати показали, що ненависть до колективних об'єктів — суспільних явищ, інституцій або груп — була пов'язана з посиленням мотивації.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Учасники, які описували таку ненависть, частіше відчували:

• рішучість діяти;

• ентузіазм і готовність докладати зусиль;

• наявність важливої мети;

• меншу невизначеність і внутрішню розгубленість.

Ці психологічні зміни, своєю чергою, були пов'язані з вищим суб'єктивним відчуттям сенсу життя.

Водночас ненависть до конкретної людини не продемонструвала такого самого ефекту.

На думку дослідників, особиста ненависть частіше супроводжується образою, відчуттям несправедливості, вразливості та іншими негативними переживаннями. Вони можуть нівелювати мотиваційний ефект цієї емоції.

Важливо, що відмінності між колективною та особистою ненавистю вивчали переважно в додатковому пошуковому аналізі. Тому цей результат потребує подальшої перевірки.

Як ненависть допомагає впоратися з невизначеністю

Науковці запропонували два психологічні механізми, які можуть пояснювати отримані результати.

1. Ненависть активізує мотивацію

Перший механізм пов'язаний із поведінковою системою наближення — Behavioral Activation System (BAS).

Вона бере участь у мотиваційних процесах, які спонукають людину рухатися до мети, діяти та долати перешкоди.

Коли людина сприймає певне явище як вороже, боротьба з ним може перетворюватися на важливе завдання.

З'являється відчуття напрямку: зрозуміло, проти чого виступати, заради чого діяти та яких змін прагнути.

Саме ця цілеспрямованість може тимчасово посилювати відчуття осмисленості життя.

2. Ненависть зменшує відчуття невизначеності

Другий механізм пов'язаний із поведінковою системою гальмування — Behavioral Inhibition System (BIS), яка реагує на загрози, конфлікти та невизначеність.

Світ складний, а причини багатьох проблем неоднозначні. Людині буває важко зрозуміти, чому відбуваються неприємні події та як на них впливати.

Наявність чітко визначеного ворога може створювати простішу картину реальності.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

Замість багатьох суперечливих пояснень виникає поділ на «ми» і «вони», «свої» та «чужі».

Така картина світу не обов'язково відповідає дійсності, проте може тимчасово зменшувати розгубленість і внутрішню невизначеність.

Дослідники виявили, що саме поєднання посиленої мотивації та зниження відчуття загрози було пов'язане з вищими оцінками осмисленості життя.

Чому людям іноді потрібен ворог

Отримані результати можуть частково пояснювати, чому людей приваблюють конфлікти, протистояння та ідеологічні рухи, побудовані навколо боротьби з певним противником.

За словами Ельнакурі, конфлікт і ненависть здатні задовольняти окремі психологічні потреби.

Боротьба може давати людині відчуття значущості, навіть якщо сама емоція, яка її підтримує, є негативною.

Науковець пропонує замислитися, чи завжди люди вступають у протистояння через власні переконання. Іноді їх може приваблювати саме психологічне відчуття енергії та мети, яке виникає під час боротьби.

Це не означає, що будь-яка ненависть корисна або що для осмисленого життя необхідно мати ворога.

Йдеться про можливий психологічний механізм, який допомагає зрозуміти привабливість протистояння.

Чи означає це, що ненависть корисна для психіки

Дослідження не дає підстав для такого висновку.

Науковці вивчали короткочасні зміни психологічного стану після того, як учасники згадували об'єкти своєї ненависті. Вони не досліджували довгострокових наслідків цієї емоції для психічного здоров'я, поведінки або стосунків.

Крім того, відчуття сенсу життя не тотожне психологічному благополуччю. Людина може бути переконана у важливості власної боротьби, але водночас переживати сильний стрес, конфлікти або емоційне виснаження.

Автори також наголошують, що необхідні додаткові дослідження, які допоможуть зрозуміти, наскільки стійким є виявлений ефект.

Зокрема, залишається відкритим питання, як ненависть порівнюється з іншими джерелами сенсу життя — наприклад, любов'ю.