Чому мозок не відпочиває навіть під час сну: нове дослідження безсоння

Нове дослідження показало: у частини людей мозок фактично продовжує працювати вночі так, ніби день ще не закінчився. Саме це може пояснювати відчуття постійної втоми, тривожності та виснаження навіть після кількох годин у ліжку.

Біологічний годинник збився

Безсонням страждає близько 10% населення, за оцінками дослідників. А серед людей старшого віку проблеми зі сном виникають значно частіше.

Дослідники з University of South Australia встановили, що хронічне безсоння пов’язане з порушенням циркадних ритмів — внутрішнього біологічного механізму, який регулює цикл сну та бадьорості.

Мозок увечері поступово переходить у режим відпочинку: знижується інтенсивність мислення, емоційна реактивність і когнітивна активність. Однак у людей із безсонням цей процес відбувається інакше — мозок не отримує сигналу “перемикання” на нічний стан.

Результати дослідження, опубліковані в журналі Sleep Medicine, показали, що пікові періоди розумової активності у таких людей зміщені приблизно на 6,5 години. Іншими словами, коли тіло вже готове до відновлення та засинання, мозок усе ще функціонує у денному режимі.

У дослідженні взяли участь 32 людини: половина мала хронічне безсоння, інша — здоровий сон. Вчені аналізували добові коливання когнітивної активності й виявили ключову відмінність.

Учасники з безсонням не демонстрували природного переходу від активного мислення до нічного спокою. Саме це, на думку науковців, пояснює знайоме багатьом відчуття — коли вночі думки стають нав’язливими, а мозок ніби “перегрівається”.

Провідний автор дослідження професор Курт Лашінгтон пояснює, що сон — це не лише фізичний відпочинок: «Засинання вимагає здатності мозку відключати цілеспрямоване мислення та емоційну залученість. При безсонні цей механізм працює неправильно».

Безсоння та психіка

Західні фахівці зі сну давно попереджають: хронічне недосипання впливає не лише фізіологічно, а й на психологічний стан людини.

«Недостатній сон підвищує активність центрів мозку, відповідальних за страх і емоційні реакції, водночас послаблюючи контроль із боку префронтальної кори. Через це люди стають більш тривожними та гірше справляються зі стресом», - пояснює нейробіолог і дослідник сну Метью Вокер.

Фактично безсоння може створювати замкнене коло: нестача сну підсилює стрес, а підвищений рівень стресу ще більше ускладнює засинання. У результаті людина може перебувати у стані постійного психологічного напруження.

Дослідження також пов’язують тривале безсоння з:

• зниженням концентрації;
• емоційною нестабільністю;
• підвищеним ризиком тривожних і депресивних станів;
• відчуттям когнітивного виснаження.

Фактично головна проблема безсоння полягає не в тому, що людина не спить, а в тому, що її мозок не може по-справжньому відпочити.

Читати також Британець не спав 8 днів і потрапив до психлікарні: що робить із мозком хронічне недосипання