Британець не спав 8 днів і потрапив до психлікарні: що робить із мозком хронічне недосипання
Британець втратив сон на понад 8 днів, і пережив маніакальний епізод із психозом. Як недосипання впливає на мозок і чому сон критично важливий.
27-річний британець Томмі Грейвз опинився у психіатричному відділенні після того, як не спав понад вісім діб, а саме більше 190 годин. Чоловік зізнається: усе почалося з благодійної ініціативи, але завершилося повною втратою відчуття реальності.
У березні 2021 року Томмі настільки захопився збором коштів для підтримки бездомних, що працював без упину й майже не відпочивав. За його словами, чим більше він виснажувався, тим сильніше нервував, і зрештою просто не міг заснути, втративши сон.
Лікарі нагадують: дорослим рекомендовано спати 7–9 годин на добу. За цей час чоловік фактично позбавив себе щонайменше 56 годин необхідного відпочинку.
Марення та «Шоу Трумена»
З кожним днем стан Грейвза погіршувався. У нього з’явилися марення: він почав вірити, що здатен зупинити глобальні конфлікти, подолати расизм, сексизм і навіть вилікувати рак.
Згодом його поведінка стала настільки нестабільною, що близькі доправили чоловіка до лікарні. Там він провів чотири тижні у психіатричному відділенні.
Навіть у лікарні марення тривали. Томмі був переконаний, що перебуває на знімальному майданчику фільму Шоу Трумена і що навколо нього знаходяться телевізійні камери. Він спілкувався з уявною аудиторією, співав, танцював і поводився так, ніби бере участь у телешоу.

«Я зовсім не розумів, що таке реальність: чув, бачив і думав те, чого не існувало», — згадує чоловік.
Діагноз і відновлення
Зрештою лікарі діагностували у Грейвза маніакальний епізод із психозом. Йому призначили медикаменти, які допомогли заснути. Після цього кілька тижнів пішло на стабілізацію стану.
Чоловік каже, що цей досвід повністю змінив його ставлення до сну. Згодом він пройшов навчання та став консультантом зі сну, проводячи тренінги про важливість режиму відпочинку.
Чому сон критично важливий?
Історично цінність сну недооцінювали. У 1925 році професор Фредерік Мосс навіть проводив експеримент, під час якого студенти не спали 60 годин, намагаючись довести «необов’язковість» відпочинку. Сучасна наука ці погляди повністю спростувала.
Сьогодні доведено:
- сон допомагає мозку очищатися від токсинів;
- відновлює нейронні зв’язки;
- стабілізує емоційний стан;
- підтримує когнітивні функції.
Тривале недосипання може призводити до галюцинацій, порушення мислення, емоційної нестабільності та навіть психотичних станів.
Оптимальна норма для дорослих - 7–9 годин сну на добу. Відхилення в обидва боки можуть негативно впливати на фізичне й психічне здоров’я.
Історія Томмі Грейвза стала яскравим прикладом того, що сон - не розкіш і не слабкість, а базова потреба мозку.