Чому люди крадуть: про які психологічні розлади це говорить – пояснили психологи

Ми звернулися до психологів із простим питанням — чому люди крадуть? Причому нас цікавила не тільки дрібна крадіжка на кшталт клептоманії, а й розкрадання у великих масштабах.

Дрібна крадіжка

Крадіжка, на кшталт клептоманії, коли людина краде дрібні речі з супермаркетів, може бути наслідком психічного розладу.

Психологи кажуть, що клептоманія — це компульсивний синдром. Тобто окремий діагноз, пов’язаний із непереборною імпульсивною потребою красти предмети, часто без фінансового мотиву. Зазвичай клептомани перед крадіжкою відчувають напруження, а після — полегшення або задоволення. Цей компульсивний синдром потребує лікування через психотерапію. У деяких випадках пацієнтам із таким розладом призначають антидепресанти.

Буває, що дрібні крадіжки не пов’язані з психічними розладами — це просто потреба у виживанні в людей, які потерпають від бідності.

Психологи додають, що підлітки часто крадуть не через потребу, а через соціальний тиск або протест. Для них це спосіб перевірити межі дозволеного або довести щось друзям — “чи зможу винести непоміченим”. Знала дівчину, яка виносила з магазинів одягу якусь дрібницю не тому, що не могла собі дозволити це купити. Адреналін в процесі цієї крадіжки - це було суцільне задоволення для неї.

Крадіжка на мільярди

Деякі психотерапевти на власному багаторічному практичному досвіді роботи із забезпеченими людьми та чиновниками впевнилися, що туди йдуть здебільшого ті, хто має хист до збагачення. Ба більше — не просто до збагачення законним шляхом. У більшості тих, хто йде у владу, величезна потреба наживи та ознаки психопатії, розповідає один із психотерапевтів, який багато років мав і таких пацієнтів. Він багато вивчає поведінкові особливості людей, які йдуть до влади, і всі ці ознаки помічає відразу.

Деякі дослідження також показують, що у деяких осіб, які беруть участь у фінансових злочинах на мільярди, можуть бути підвищені психопатичні риси, а саме: маніпулятивність, відсутність провини та емпатії, цинізм.

Звісно, це не означає масову «психічну хворобу» у всіх злочинців, які задіяні у масштабних розкраданнях грошей. Багато випадків великих фінансових злочинів пояснюють через раціональний вибір: люди зважують вигоду та ризик і діють, коли вважають, що вигода переважає ризик — особливо, коли є слабкий контроль за грошима, вільний доступ до них і безкарність. Це одна з центральних ідей у дослідженнях white-collar злочинності.

Психологи зазначають, що у випадках шахрайства та масштабних розкрадань часто присутні почуття «я заслуговую більше», жадібність або погоня за статусом і владою. Це психологічні мотиви, які поєднуються з винагородою.

Є ще суто культурний аспект — культура організацій, у яких допустима корупція, тиск на виконання показників роботи, слабкий контроль створюють умови для пограбувань у великих масштабах. Тобто «зручність» і доступ до грошей — це критичні умови, за яких можливість великих крадіжок дуже ймовірна.

Люди часто виправдовують крадіжку, мовляв: «Я поверну», «Компанія занадто багата», «Вони самі винні». Ці ментальні трюки дозволяють порушувати моральні норми без внутрішнього конфлікту.

Під впливом алкоголю чи наркотиків, а також у стані сильного стресу ймовірність вчинити крадіжку зростає.

Крадіжка - це завжди прояв дисбалансу: або внутрішнього, або соціального.

Тож, якщо крадіжка — результат психічного розладу, тут потрібна терапія. Якщо ж створено ідеальні умови, щоб крали, — треба змінювати умови.