Багато українців помітили одну дивну зміну у собі: психологи пояснили, що це означає

Останніми роками багато українців помічають дивну зміну у власних реакціях. Новини про трагедії, втрати чи людський біль уже не викликають таких сильних емоцій, як раніше. Через це часто з'являється тривога або навіть почуття провини: «Невже мені стало байдуже?»

Долучайтеся до анонімного опитування «Зеленої газети» про фізичне та ментальне здоров’я. Воно займає близько 7 хвилин, а його результати допоможуть нам створювати ще корисніші матеріали. Серед усіх учасників розіграємо 100 масок для сну. 👉 Пройти опитування

У Всеукраїнській програмі ментального здоров'я «Ти як?» пояснили, що така реакція може бути проявом емоційного оніміння — одного із природних захисних механізмів психіки. Він допомагає нервовій системі впоратися з тривалим стресом і не означає, що людина втратила здатність співпереживати.

Що таке емоційне оніміння

Емоційне оніміння — це стан, коли психіка тимчасово приглушує емоційні реакції, щоб захистити людину від перевантаження.

Коли ми роками живемо поруч із повітряними тривогами, втратами, невизначеністю, постійними поганими новинами та хронічною напругою, нервова система безперервно витрачає ресурси на адаптацію. Одним зі способів зберегти сили стає зниження емоційної чутливості.

Тому відсутність сильної реакції на чергову важку новину не завжди є ознакою байдужості. Часто це свідчить про втому нервової системи.

Як зрозуміти, що це може бути емоційне оніміння

Фахівці радять звернути увагу на такі прояви:

• новини про трагедії майже не викликають емоцій;
• стало складніше співпереживати чужому болю;
• з'являється відчуття внутрішньої порожнечі;
• хочеться уникати важких або емоційних тем;
• здається, що ви майже нічого не відчуваєте.

Окремо ці прояви ще не означають психологічний розлад. Однак якщо вони тривають довго та починають впливати на якість життя, варто звернути на них увагу.

Чому це відбувається

Війна — це хронічний стрес. На відміну від короткочасних кризових ситуацій, він триває місяцями й роками. Постійна готовність реагувати на небезпеку поступово виснажує ресурси мозку та нервової системи.

У таких умовах психіка може частково "відключати" сильні емоційні реакції, щоб людина могла продовжувати виконувати повсякденні справи, працювати, доглядати за близькими та приймати рішення.

Саме тому багатьом здається, що вони стали менш чутливими, хоча насправді організм просто намагається захистити себе від перевантаження.

Як допомогти собі

Психологи радять не змушувати себе відчувати те, чого зараз немає, і не звинувачувати себе за емоційну відстороненість.

Натомість корисно:

• не картати себе через відсутність сильних емоцій;
• більше спілкуватися з людьми, поруч із якими ви почуваєтеся безпечно;
• чесно визнавати власний стан і не ігнорувати його;
• уважніше помічати навіть невеликі емоційні реакції протягом дня;
• обмежувати безперервне читання новин і стрічки соцмереж;
• звернутися до психолога або психотерапевта, якщо відчуття емоційної відстороненості триває довго й починає заважати повсякденному життю.

Емоційне оніміння не робить людину менш чуйною чи менш емпатійною. Це один із природних захисних механізмів психіки, який допомагає пережити тривалий стрес.

Якщо ви помітили, що стали менш емоційно реагувати на чужий біль або важкі новини, не поспішайте звинувачувати себе. Значно важливіше прислухатися до власного стану, дати собі час на відновлення та, за потреби, звернутися по професійну допомогу.