Чому чоловіки плутають флірт і відмову: вчені знайшли одну з причин

Одяг чи вираз обличчя — що сильніше впливає на те, як чоловік оцінює зацікавленість жінки у флірті? Нове дослідження показало, що у стані сексуального збудження чоловіки частіше помилялися, коли ці два сигнали суперечили один одному.

Зокрема, учасники частіше сприймали жінку у відвертому одязі як зацікавлену, навіть коли вираз її обличчя демонстрував відмову. Водночас вони могли проігнорувати жінку в повсякденному одязі, яка насправді демонструвала флірт.

Дослідження опублікували в Archives of Sexual Behavior.

Чому вчені вирішили це перевірити

У соціальній взаємодії ми одночасно отримуємо багато різних сигналів. Дослідники умовно розділяють їх на глобальні та специфічні.

До глобальних належать більш загальні характеристики — наприклад, зовнішня привабливість, поведінка чи одяг.

Специфічні сигнали стосуються конкретної ситуації: посмішка, погляд, вираз обличчя, що демонструє зацікавленість або, навпаки, відмову.

Проблема виникає, коли людина орієнтується переважно на загальний образ і недостатньо враховує безпосередній сигнал іншої людини.

Автори нового дослідження хотіли з’ясувати, чи може сексуальне збудження посилювати таке викривлення сприйняття.

У дослідженні взяли участь 284 чоловіки

В онлайн-експерименті взяли участь 284 гетеросексуальні чоловіки.

Їм демонстрували пари фотографій однієї й тієї самої жінки. Зображення відрізнялися за двома параметрами: одяг був або повсякденним, або сексуально провокативним, а вираз обличчя — фліртуючим або явно відштовхувальним.

Учасники мали трохи більше двох секунд, щоб визначити, яка із двох жінок, на їхню думку, з більшою ймовірністю фліртує з ними.

Найцікавішим був момент, коли сигнали суперечили один одному

Частина завдань була простою: жінка у відвертому одязі демонструвала флірт, а жінка у звичайному — відмову.

Але в інших випадках дослідники навмисно створювали конфлікт.

Чоловікам потрібно було вибрати між жінкою у звичайному одязі з фліртуючим виразом обличчя та жінкою у відвертому одязі, яка демонструвала відмову.

Саме другий сценарій дозволив перевірити, на що людина орієнтується сильніше: безпосередній вираз обличчя чи сексуалізований зовнішній образ.

Що змінило сексуальне збудження

Спочатку учасники виконали 52 завдання у звичайному стані.

Після цього вони заповнили психологічні опитувальники, а потім протягом п’яти хвилин слухали еротичну аудіорозповідь, призначену для сексуального збудження.

Одразу після цього чоловіки знову виконали 52 завдання.

Виявилося, що після сексуального збудження вони загалом почали приймати рішення швидше.

У простих ситуаціях точність залишалася високою. Але коли одяг і вираз обличчя суперечили один одному, кількість помилок зросла.

Відвертий одяг частіше переважав прямий сигнал відмови

У стані сексуального збудження чоловіки частіше обирали жінку у відвертому одязі з виразом відмови, а не жінку у звичайному одязі, яка демонструвала флірт.

Тобто сексуально привабливий загальний сигнал у частини учасників починав сильніше впливати на рішення, ніж конкретний вираз обличчя.

Деякі чоловіки після збудження помилялися щонайменше в половині таких конфліктних ситуацій.

На думку дослідників, це може бути проявом своєрідної «мотиваційної короткозорості»: сильний внутрішній стан звужує увагу до інформації, яка відповідає поточній мотивації.

Особистісні риси теж мали значення

Ефект виявився неоднаковим для всіх чоловіків.

Дослідники також оцінювали сексуальне бажання, схильність до об’єктивації, сексуальне почуття права, а також нарцисизм, психопатію та макіавеллізм.

Особливо часто помилялися під час конфліктних завдань чоловіки з вищими показниками комплексу рис, який автори описали як сексуальну маніпулятивність, експлуатативність і розгальмованість, а також учасники з вираженішим почуттям сексуального права.

Сексуальне збудження, таким чином, могло посилювати вже наявні упередження у сприйнятті соціальних сигналів.

Але дослідження не означає, що чоловіки «не бачать відмови»

Тут важливо не перебільшувати результати.

Експеримент перевіряв швидке розпізнавання сигналів на фотографіях у штучно створеній онлайн-ситуації. Він не показує, що сексуальне збудження позбавляє людину здатності розуміти відмову або контролювати власну поведінку.

Також дослідники не перевіряли реальні сексуальні взаємодії чи поведінку після отримання відмови.

Крім того, усі учасники спочатку проходили тест без сексуального збудження, а потім — після нього. Тому автори визнають, що на результати другого етапу могли частково вплинути втома або зниження концентрації.

Одяг не означає згоду

Одна з важливих ідей дослідження відображена навіть у назві наукової роботи: «A Dress Is (Still) Not a Yes» — «Одяг — це (все ще) не “так”».

Те, наскільки сексуально або відверто одягнена людина, саме по собі не повідомляє про її бажання вступати в сексуальний контакт.

Результати експерименту радше демонструють, наскільки легко внутрішній стан спостерігача може впливати на інтерпретацію неоднозначної соціальної інформації — і чому припущення про чужі наміри не можуть замінювати чіткої комунікації.