Створити геном людини з нуля: Британія запускає один із найсміливіших проєктів у науці
У Великій Британії стартував проєкт із синтезу людського геному. Дослідники вивчатимуть хромосоми, щоб зрозуміти причини вроджених хвороб
У Великій Британії стартує амбітний науковий проєкт із синтезу людського геному. Його мета — краще зрозуміти, як працюють окремі ділянки ДНК і чому виникають генетичні захворювання. Про це повідомляє The Guardian.
Дослідники розпочнуть із синтезу великих фрагментів людських хромосом. Ці фрагменти поміщатимуть у клітини, щоб вивчити, як вони впливають на функціонування генів. Очікується, що згодом це дозволить створювати генетично модифіковані клітини, які стануть інструментом для лікування низки важких хвороб.
Проєкт Synthetic Human Genome об’єднує провідні наукові установи Великої Британії, зокрема фахівців, які раніше створили бактерію E. coli зі штучним геномом. Проте геном кишкової палички — це близько 4,5 мільйона пар основ, тоді як у людини — понад 3 мільярди пар основ і 46 хромосом. Взаємне розташування генів у геномі також має вирішальне значення, тому повний синтез людського геному потребує нових підходів, які дослідники розроблятимуть упродовж наступних п’яти років. Перші експерименти проведуть на культурах клітин людської шкіри.
Якщо дослідження виявляться успішними, технологія синтетичного геному може відкрити шлях до створення клітин, стійких до вірусів або імунної відповіді. Це особливо важливо для боротьби з автоімунними захворюваннями та у відновленні органів після вірусних уражень, наприклад гепатиту. Також з’явиться можливість виправляти клітинні дефекти, зокрема при мітохондріальних порушеннях, які передаються спадково і впливають на енергетичний обмін.
«Інформація, яку ми отримаємо завдяки синтезу людського геному, потенційно може бути корисною для створення лікування майже будь-якої хвороби», — зазначив професор Джейсон Чин, керівник проєкту з Лабораторії молекулярної біології MRC у Кембриджі.
Утім, реальне медичне застосування таких технологій залежатиме від регуляторних обмежень. Ймовірно, правила будуть подібними до тих, що наразі діють для методів генетичного редагування.