Звичку спати вдень пов’язали з підвищеним ризиком деменції на 48%: що виявили вчені

Звичайний денний сон може розповісти про стан мозку більше, ніж здається. Американські дослідники виявили, що люди старшого віку, які регулярно сплять удень, мають на 48% вищий ризик розвитку деменції порівняно з тими, хто майже ніколи цього не робить. Водночас науковці припускають, що причина може бути не в самому сні, а в ранніх змінах роботи мозку.

Результати дослідження науковців Школи громадського здоров’я Університету Джонса Гопкінса опублікували в журналі The Journal of Gerontology: Medical Sciences.

Як денний сон пов'язаний із ризиком деменції

Дослідники проаналізували дані 995 американців віком від 65 років. На початку спостереження у 2013 році жоден з учасників не мав ознак деменції. За їхнім станом стежили протягом наступних десяти років.

Науковців цікавила не лише тривалість денного сну, а й те, як часто люди відпочивали вдень та чи робили це свідомо. Вони також враховували стан здоров’я учасників, особливості нічного сну та інші чинники, здатні впливати на результати.

Виявилося, що серед людей, які спали вдень майже щодня, ризик розвитку деменції був на 48% вищим порівняно з тими, хто не мав такої звички.

Водночас епізодичний денний сон не продемонстрував статистично значущого зв’язку з підвищеним ризиком деменції.

Особливу увагу привернув сон, який людина не планувала

Дослідження показало, що значення має не лише частота денного відпочинку, а й те, чи може людина контролювати свою сонливість.

Учасники, які засинали вдень ненавмисно, мали на 39% вищий ризик розвитку деменції. Йдеться про ситуації, коли людина не збиралася відпочивати, але несподівано задрімала.

Ще один результат стосувався тривалості сну. У людей, які спали вдень не більше 30 хвилин, зафіксували на 40% вищий ризик деменції порівняно з тими, хто не спав удень. Проте це не означає, що короткий сон сам собою шкодить мозку.

Зв’язок між тривалішим денним сном і деменцією виявився менш переконливим після врахування характеристик нічного відпочинку.

Денна сонливість може бути раннім сигналом змін у мозку

Науковці наголошують, що отримані результати не доводять, ніби денний сон спричиняє деменцію. Можливий і зворотний зв’язок: зміни в мозку, які згодом призводять до когнітивних порушень, можуть впливати на здатність людини залишатися бадьорою протягом дня.

За словами старшого автора дослідження Адама Спіри, частіший денний сон може бути ознакою змін у мозку, а не їхньою причиною.

Деякі ділянки мозку відповідають за регуляцію сну, неспання та добових ритмів. Якщо їхня робота поступово порушується, людина може частіше відчувати сонливість, навіть коли тривалість нічного відпочинку здається достатньою.

Дослідники також перевірили, чи не пояснюються результати випадками деменції, яка вже розвивалася, але ще не була діагностована. Для цього вони виключили з аналізу людей, у яких захворювання виявили протягом перших п’яти років спостереження. Зв’язок між частим або ненавмисним денним сном і ризиком деменції зберігся.

Коли зміни сну потребують уваги

Автори роботи вважають, що спостереження за звичками денного сну може стати одним із додаткових способів виявлення людей із підвищеним ризиком когнітивних порушень.

Однак сама по собі потреба поспати вдень не є ознакою деменції. Сонливість може виникати через недосипання, порушення дихання уві сні, приймання певних препаратів або інші проблеми зі здоров’ям.

Особливої уваги потребують ситуації, коли людина старшого віку раптово починає частіше засинати вдень, хоча раніше такої звички не мала. Якщо зміни супроводжуються погіршенням пам’яті, уваги або повсякденного функціонування, варто звернутися до лікаря.

Дослідники підкреслюють, що поки немає підстав стверджувати, ніби відмова від денного сну знижує ризик деменції. Для цього потрібні додаткові дослідження.