Які психічні захворювання можуть стати підставою для непридатності до військової служби у 2026 році: повний перелік

Психіатричний діагноз сам по собі не означає, що людину автоматично визнають непридатною до військової служби. ВЛК оцінює не лише назву розладу, а й тяжкість симптомів, тривалість і характер перебігу захворювання, ефективність лікування та те, наскільки стан впливає на здатність виконувати військові обов’язки.

Саме тому люди з однаковим діагнозом можуть отримати різні висновки: від повної придатності до служби у визначених частинах або непридатності.

Станом на липень 2026 року ВЛК керується Положенням про військово-лікарську експертизу, затвердженим наказом Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року. Чинною є редакція документа від 22 серпня 2025 року.

Психічним і поведінковим розладам у Розкладі хвороб присвячені статті 14-19. Розбираємо, які стани вони охоплюють і за яких умов психічний розлад може стати підставою для непридатності до військової служби.

Які рішення може ухвалити ВЛК

Висновок ВЛК залежить не лише від діагнозу, а й від тяжкості розладу, його перебігу та впливу на здатність людини виконувати військові обов’язки.

За результатами огляду людину можуть визнати:

• непридатною до військової служби;
• придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення та охорони;
• придатною до військової служби;
• такою, що потребує лікування або реабілітації.

Для військовослужбовців також може йтися про відпустку за станом здоров’я чи тимчасове звільнення від виконання службових обов’язків.

Саме тому психічні розлади не можна просто поділити на ті, з якими «мобілізують», і ті, з якими «не мобілізують». Один і той самий діагноз залежно від тяжкості симптомів, тривалості захворювання та результатів лікування може відповідати різним пунктам Розкладу хвороб.

Органічні психічні розлади та деменція

Стаття 14 охоплює органічні й симптоматичні психічні розлади з кодами F00-F09.

До них належать:

• усі види деменції;
• органічний амнестичний синдром;
• психічні розлади внаслідок ураження головного мозку;
• психічні розлади внаслідок соматичної хвороби;
• розлади особистості та поведінки, спричинені ураженням головного мозку.

При тяжких виражених стійких психічних розладах людина визнається непридатною до військової служби.

Помірно виражені стійкі розлади відповідають придатності до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних та інших визначених підрозділах.

Якщо після гострого захворювання головного мозку або закритої черепно-мозкової травми настала стійка компенсація, людина може бути визнана придатною.

Отже, навіть деменція або інший органічний розлад оцінюються не лише за назвою діагнозу. Важливим є ступінь стійкості та вираженості психічних порушень.

Залежність від алкоголю та інших психоактивних речовин

Стаття 15 охоплює розлади психіки й поведінки внаслідок уживання алкоголю, опіоїдів, канабіноїдів, седативних, снодійних, стимулювальних та інших психоактивних речовин.

Непридатність передбачена при синдромі залежності з активним уживанням і тяжкими стійкими психічними розладами.

Згубне вживання речовин, тобто вживання, пов’язане зі шкодою для здоров’я, але без встановлених тяжких стійких порушень, відповідає придатності до служби у визначених частинах і підрозділах.

Водночас поодиноке або епізодичне вживання психоактивних речовин без психічних і соматичних розладів не є підставою для застосування цієї статті.

Шизофренія, маячні та біполярні розлади

Стаття 16 охоплює ендогенні психози з кодами F20-F39.

До цієї групи належать:

• шизофренія;
• шизотиповий розлад;
• хронічні маячні розлади;
• гострі й транзиторні психотичні розлади;
• шизоафективний розлад;
• маніакальний епізод;
• біполярний афективний розлад;
• стійкі та інші розлади настрою.

Депресивний епізод F32 і рекурентний депресивний розлад F33 оцінюються не за статтею 16, а за статтею 17.

Непридатними до військової служби визнають людей із шизофренією, шизотиповими й маячними розладами, а також афективними розладами з часто повторюваними фазами.

При розладах настрою з рідкими нападами та тривалими проміжками повного клінічного здоров’я передбачена придатність до служби у визначених частинах і підрозділах.

У поясненнях до статті уточнено, що до пункту про непридатність належать усі форми шизофренії, шизотипових і хронічних маячних розладів із частими загостреннями або хронічним перебігом, шизоафективний розлад та біполярний розлад із частими змінами фаз без стійких періодів повного психічного здоров’я.

Легкі форми біполярного розладу з нечастими нападами та періодами повного психічного здоров’я тривалістю щонайменше два роки належать до іншого пункту статті.

Отже, біполярний афективний розлад не завжди автоматично означає непридатність. Вирішальними є частота нападів, перебіг захворювання та тривалість періодів повного клінічного здоров’я.

Депресія, тривожний розлад, ОКР і ПТСР

Стаття 17 охоплює невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади F40-F48, а також депресивний епізод F32 і рекурентний депресивний розлад F33.

До неї належать:

• фобічні розлади;
• тривожні розлади;
• генералізований тривожний розлад;
• обсесивно-компульсивний розлад;
• розлади адаптації;
• дисоціативні розлади;
• соматоформні розлади;
• неврастенія;
• реакції на тяжкий стрес;
• посттравматичний стресовий розлад;
• депресивний епізод;
• рекурентний депресивний розлад.

За різко виражених стійких психічних розладів із прогредієнтним, тобто схильним до погіршення, перебігом людина визнається непридатною до військової служби.

При стійких помірно виражених тривалих або повторних розладах зі стабільним перебігом передбачена придатність до служби у визначених частинах і підрозділах.

Помірно виражені або легкі розлади, які добре піддаються лікуванню, відповідають придатності.

Після гострих невротичних порушень, загострення ПТСР, депресивного епізоду або при адаптаційних розладах може бути потрібне лікування чи реабілітація, а для військовослужбовців також відпустка або звільнення від виконання службових обов’язків.

Коли депресія або тривожний розлад можуть означати непридатність

До пункту про непридатність можуть належати:

• ПТСР із вираженими симптомами та прогресуючим перебігом;
• виражений тривожно-депресивний розлад, пов’язаний зі стресом;
• виражений генералізований тривожний розлад;
• виражений обсесивно-компульсивний розлад;
• тяжкий депресивний епізод;
• тяжкі депресивні стани, які не піддаються лікуванню.

Для більшості таких станів у поясненнях до статті вказана тривалість клінічних проявів понад три місяці. Однак сам факт, що людина хворіє понад три місяці, ще не означає автоматичної непридатності. Розлад також має відповідати критеріям тяжкості та перебігу, визначеним у статті 17.

Коли можлива служба у визначених підрозділах

До пункту про придатність до служби у частинах забезпечення та інших визначених підрозділах можуть належати:

• помірно виражені тривалі або повторні невротичні розлади;
• ПТСР із помірно вираженими симптомами та стабільним перебігом;
• помірний тривожно-депресивний розлад;
• генералізований тривожний розлад;
• обсесивно-компульсивний розлад;
• помірний депресивний розлад;
• помірно виражений рекурентний депресивний розлад.

Ідеться про випадки, коли симптоми зберігаються попри лікування та заважають виконувати обов’язки військової служби.

Для ухвалення експертної постанови за цим пунктом передбачено проходження трьох курсів стаціонарного лікування у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Тривалість кожного курсу має становити щонайменше 21 день, а лікування має бути пройдене протягом 12 місяців.

Коли людину можуть визнати придатною

До придатності належать помірно виражені, легкі або короткотривалі невротичні розлади зі сприятливим перебігом, ПТСР із регредієнтним перебігом та помірний депресивний епізод, які добре піддаються лікуванню.

Тому сам діагноз депресії, тривожного розладу, ОКР або ПТСР не означає автоматичного звільнення від військової служби.

Розлади особистості та поведінки

Стаття 18 охоплює поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій, розлади психологічного розвитку та деякі інші психічні й поведінкові порушення.

Серед них:

• параноїдний розлад особистості;
• шизоїдний розлад особистості;
• дисоціальний розлад особистості;
• емоційно нестабільний розлад особистості;
• істеричний та інші розлади особистості;
• розлади звичок і спонукань;
• розлади поведінки та емоцій;
• специфічні розлади мовлення, навчання та рухових функцій;
• інші розлади психологічного розвитку.

Різко виражені розлади зі схильністю до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій є підставою для непридатності.

Помірно виражені розлади з нестійкою компенсацією або компенсовані стани відповідають придатності до служби у визначених частинах і підрозділах.

Для встановлення розладу особистості передбачені ретельно зібраний анамнез та обстеження в умовах психіатричного стаціонару. Також вивчають особову справу, медичні й службові характеристики.

До пункту про непридатність належать найбільш глибокі та стійкі форми, які тривалий час позбавляють працездатності та перешкоджають виконанню службових обов’язків. Звичайна недисциплінованість або навмисна поведінка самі по собі не вважаються проявами психічного розладу.

Розлади інтелектуального розвитку

У чинному Розкладі хвороб у статті 19 досі використовується термін «розумова відсталість» із кодами F70-F79. У сучасній медичній мові частіше використовують поняття «розлади інтелектуального розвитку».

Глибокий, тяжкий і помірний ступені є підставою для непридатності до військової служби.

При легкому ступені передбачена придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних та інших визначених підрозділах.

Огляд за цією статтею зазвичай проводиться після стаціонарного обстеження. За значних і очевидних порушень інтелекту рішення про непридатність може бути ухвалене без госпіталізації до спеціалізованого закладу.

Чи має значення лікування у психіатра

Сам факт звернення до психіатра, прийому антидепресантів або перебування на лікуванні не означає автоматичної непридатності.

Водночас медична історія має значення для підтвердження:

• діагнозу;
• тривалості захворювання;
• частоти загострень;
• тяжкості симптомів;
• ефективності лікування;
• наявності стійких порушень;
• впливу розладу на повсякденне життя та здатність виконувати службові обов’язки.

Для окремих статей Розкладу хвороб прямо передбачене стаціонарне обстеження або певна кількість курсів лікування.

Які документи варто мати під час ВЛК

Для підтвердження психічного розладу потрібно надати всі наявні медичні документи:

• висновки лікаря-психіатра;
• виписки з амбулаторної карти;
• виписки зі стаціонару;
• дані про встановлені діагнози;
• інформацію про призначене лікування;
• результати проведених обстежень;
• документи, які підтверджують загострення, тривалість і перебіг захворювання.

Якщо наданої інформації недостатньо, людину можуть направити на контрольне, повторне або додаткове обстеження. ВЛК регіону та ЦВЛК мають право направляти військовозобов’язаних на контрольний і повторний медичний огляд.

Чи можна оскаржити рішення ВЛК

Постанову районної або міської ВЛК можна оскаржити до ВЛК вищого рівня. Постанову ВЛК регіону можна оскаржити до Центральної військово-лікарської комісії або в суді.

ЦВЛК має право переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати або не затверджувати постанови інших ВЛК. Її власні рішення також можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Для оскарження важливо мати медичні документи, які підтверджують діагноз, тяжкість стану та порушення, не враховані під час первинного огляду.

Що потрібно запам’ятати

До психічних розладів, які можуть бути підставою для непридатності до військової служби, належать:

• тяжкі стійкі органічні психічні розлади та деменції;
• шизофренія;
• шизотипові та хронічні маячні розлади;
• шизоафективний розлад;
• афективні розлади з часто повторюваними фазами;
• синдром залежності з активним уживанням і тяжкими стійкими психічними порушеннями;
• різко виражені стійкі депресивні, тривожні, обсесивно-компульсивні та пов’язані зі стресом розлади;
• тяжкі розлади особистості з повторними тривалими декомпенсаціями;
• помірні, тяжкі та глибокі розлади інтелектуального розвитку.

Але цей перелік не означає, що кожна людина з одним із таких діагнозів автоматично буде визнана непридатною. Для більшості розладів вирішальне значення мають тяжкість, стійкість, частота загострень, реакція на лікування та вплив захворювання на здатність виконувати військові обов’язки.

Остаточне рішення ухвалює ВЛК на підставі Розкладу хвороб, медичної документації та результатів обстеження.