Як надлишок фруктози може впливати на психіку – дослідження

Науковці все частіше звертають увагу не лише на вплив цукру на вагу, а й на психічне здоров’я. Останні дослідження показують: надмірне споживання фруктози може бути пов’язане з підвищеною тривожністю та запальними процесами в організмі. Про це йдеться у роботі, опублікованій у журналі Brain, Behavior and Immunity.

Як людство їло цукор 

Дослідники зазначають, що ще кілька століть тому люди споживали мінімальну кількість фруктози — менш ніж 5 грамів на добу. Основними джерелами були фрукти та мед.

Сьогодні ситуація кардинально інша. У розвинених країнах середнє споживання фруктози може сягати 50–80 грамів щодня. Така різниця змусила науковців уважніше вивчити вплив цукру на організм і мозок.

Як проводили дослідження

Команда вчених провела комплексне дослідження за участі людей і лабораторних тварин, щоб оцінити, як організм реагує на надлишок фруктози.

У першій частині експерименту взяли участь 55 здорових чоловіків віком 18–35 років без хронічних захворювань і з нормальними показниками здоров’я.

Їм запропонували випити розчин із 35 грамами фруктози, після чого провели дихальні тести для оцінки засвоєння цукру. Результати показали, що приблизно у 60% учасників фруктоза засвоювалася не повністю.

Протягом тижня добровольці також:

• фіксували свій раціон харчування;
• проходили психологічні тести на рівень тривожності та депресивних симптомів;
• здавали аналізи крові для виявлення маркерів запалення;
• проходили аналіз мікрофлори кишківника.

Паралельно вчені працювали з лабораторними мишами, включно з генетично модифікованими моделями непереносимості фруктози. Тварин розділили на групи:

1. одних годували раціоном із високим вмістом фруктози;
2. інших — стандартною дієтою.

Для оцінки рівня стресу використовували поведінкові тести, зокрема лабіринти та “тест плавання”, який дозволяє визначити реакцію на стресові умови. Також дослідники аналізували тканини мозку та кишечника тварин.

Що показало дослідження

Результати виявилися схожими як у людей, так і у тварин. Дослідники зафіксували зв’язок між:

• порушенням мікрофлори кишківника;
• підвищеними маркерами запалення;
• та зростанням рівня тривожності.

У людей, які гірше засвоювали фруктозу, спостерігали змінений баланс корисних бактерій, зокрема біфідобактерій, ентерококів і превотелли. Також у них фіксували вищі показники тривожності, хоча ще не клінічного рівня.

Роль кишківника у роботі мозку

Цікавим відкриттям стало те, що джерело фруктози мало значення. Напої з доданим цукром та солодощі впливали на мікрофлору інакше, ніж природні джерела цукру — фрукти та овочі.

Науковці припускають, що деякі зміни в бактеріях кишківника можуть сприяти утворенню речовин, які впливають на запальні процеси в організмі.

У мишей із порушенням засвоєння фруктози ці процеси були пов’язані навіть із активацією імунних клітин мозку — мікроглії.

Співавтор роботи Ксав’є Фіорамонті пояснює, що кишкові бактерії можуть виробляти метаболіти, які впливають на мозок через імунну систему.

Хоча механізм ще повністю не доведений, вже зараз очевидно, що існує зв’язок між станом кишківника, запаленням і психічним здоров’ям.

Дослідники підкреслюють: надлишок фруктози може бути не лише метаболічною проблемою, а й фактором, що впливає на емоційний стан.

Водночас вони наголошують, що необхідні додаткові дослідження, щоб точно визначити механізм впливу цукру на мозок і психіку людини.

Читайте також Вчені пояснили, як кишківник може впливати на тривожність і вагу.