Як кишківник впливає на пам’ять: учені простежили зв’язок із мозком
Під час їжі травна система не лише повідомляє мозку про насичення. Вона може допомагати йому запам’ятовувати місця, де організм отримав поживну їжу. Науковці простежили нервовий шлях, який пов’язує надходження поживних речовин із роботою пам’яті.
Під час їжі травна система не лише повідомляє мозку про насичення. Вона може допомагати йому запам’ятовувати місця, де організм отримав поживну їжу. Науковці простежили нервовий шлях, який пов’язує надходження поживних речовин із роботою пам’яті.
Водночас дослідження проводили на щурах, тому його результати поки не можна безпосередньо переносити на людей.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіДослідження опубліковане в журналі Nature Communications. Про його результати також пише PsyPost.
Як травлення пов’язане з пам’яттю
Головну роль у цьому процесі відіграє блукаючий нерв. Він передає до мозку інформацію від внутрішніх органів, зокрема сигнали про надходження поживних речовин і насичення.
Дослідники припустили, що ці сигнали можуть доходити до гіпокампа — ділянки мозку, важливої для просторової навігації та формування спогадів.
З еволюційного погляду такий механізм цілком зрозумілий: здатність запам’ятати місце, де вдалося знайти калорійну їжу, підвищувала шанси тварини на виживання.
Що відбувалося в мозку після їжі
Під час експериментів науковці стежили за рівнем ацетилхоліну в гіпокампі щурів. Це нейромедіатор, який бере участь у навчанні, пластичності мозку та формуванні нових спогадів.
Коли тварини їли звичайну їжу, рівень ацетилхоліну в гіпокампі підвищувався. Цей ефект зберігався певний час і після завершення прийому їжі.
Аналогічну реакцію спричиняв холецистокінін — гормон, який виділяється в кишківнику під час травлення та бере участь у формуванні відчуття ситості.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthМіж травною системою та гіпокампом дослідники виявили своєрідну проміжну станцію — медіальну перегородку мозку. Коли її клітини пошкоджували, кишковий гормон уже не спричиняв вивільнення ацетилхоліну в гіпокампі.
Мозок реагував саме на поживні речовини
Щоб зрозуміти, що саме запускає цей процес, щурам давали різні рідини: солодку воду, рідкий жир і напої зі штучними підсолоджувачами без калорій.
Підвищення рівня ацетилхоліну викликали лише цукор і жир. Штучні підсолоджувачі не спричиняли такої реакції, навіть коли тварини випивали багато рідини.
Отже, мозок реагував не просто на солодкий смак або ковтання, а саме на надходження поживних речовин.
Яку роль відіграє блукаючий нерв
В окремій частині експерименту науковці перерізали щурам блукаючий нерв, порушивши передавання сигналів від травної системи до мозку.
Після цього їжа й гормон насичення більше не спричиняли характерного підвищення рівня ацетилхоліну в гіпокампі. У мозку тварин також стало менше білків, необхідних для зберігання та вивільнення цього нейромедіатора.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуЦе підтвердило, що блукаючий нерв є важливою частиною шляху, яким інформація про їжу доходить до центрів пам’яті.
Як харчування вплинуло на цей зв’язок
Дослідники також перевірили, як на роботу механізму впливає раціон із великою кількістю жиру та цукру. Молодих щурів протягом 30 днів годували продуктами на кшталт чипсів і шоколаду, а потім повернули до стандартного раціону.
Навіть після зміни харчування у цих тварин не відновилося тривале підвищення рівня ацетилхоліну після їжі. Вони також слабше реагували на гормон ситості та з’їдали більші порції.
Під час проходження лабіринту такі щури гірше запам’ятовували місце, де раніше була схована їжа. Подібні труднощі мали тварини з пошкодженим блукаючим нервом або клітинами медіальної перегородки.
Що це означає для людей
Результати показують можливий біологічний механізм, завдяки якому травна система допомагає мозку пов’язувати поживну їжу з певним місцем.
Однак дослідження було невеликим і проводилося лише на самцях щурів. Обмін речовин, харчова поведінка та робота нервової системи людей значно складніші. Тому на підставі цієї роботи не можна стверджувати, що окремі продукти покращують чи погіршують людську пам’ять у такий самий спосіб.
Науковці планують з’ясувати, чи існує аналогічний механізм у людей. Це питання може бути важливим і для подальшого вивчення хвороби Альцгеймера, за якої порушується передавання сигналів ацетилхоліну. Проте можливий зв’язок із нейродегенеративними захворюваннями наразі залишається лише напрямом для майбутніх досліджень.
