Як хронічний стрес впливає на серце – і що з цим можна зробити
Стрес ми звикли сприймати передусім як психологічний стан: напруження, тривогу, дратівливість, відчуття, що сил уже не вистачає. Але стресова реакція відбувається не лише «в голові». Вона змінює роботу нервової, гормональної, імунної та серцево-судинної систем.
Стрес ми звикли сприймати передусім як психологічний стан: напруження, тривогу, дратівливість, відчуття, що сил уже не вистачає. Але стресова реакція відбувається не лише «в голові». Вона змінює роботу нервової, гормональної, імунної та серцево-судинної систем.
Короткочасно це нормальний механізм адаптації. Серце починає битися швидше, тиск може підвищуватися, організм мобілізує енергію, щоб упоратися із загрозою. Проблема виникає тоді, коли стан мобілізації стає майже постійним.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіСучасні дані пов'язують тривалий психологічний стрес із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. При цьому стрес не варто розглядати як єдину або головну причину інфаркту чи інсульту. Його вплив переплітається з артеріальним тиском, сном, фізичною активністю, курінням, харчуванням та іншими факторами ризику.
Що відбувається із серцем, коли ми постійно стресуємо
Коли мозок сприймає ситуацію як загрозливу, активується симпатична нервова система та вісь «гіпоталамус — гіпофіз — наднирники». В організмі змінюється рівень гормонів стресу, зокрема адреналіну та кортизолу.
У короткій перспективі це допомагає діяти швидше. Зростає частота серцевих скорочень, судини змінюють тонус, підвищується артеріальний тиск, а організм перерозподіляє ресурси на користь систем, необхідних для негайної реакції.
Але якщо стресова відповідь активується знову і знову, навантаження стає хронічним. Огляд у Nature Reviews Cardiology описує кілька можливих шляхів, через які тривалий стрес може впливати на серцево-судинну систему: посилення симпатичної активності, підвищення артеріального тиску, запальні та протромботичні реакції, зміни електричної стабільності серця та процеси, пов'язані з атеросклеротичними бляшками.
Стрес може підтримувати підвищений тиск
Один із найбільш зрозумілих механізмів — вплив на артеріальний тиск.
Під час стресової реакції його тимчасове підвищення є нормальною фізіологічною відповіддю. Однак хронічний стрес може сприяти формуванню умов, за яких високий тиск стає постійною проблемою. American Heart Association зазначає, що тривалий стрес може бути пов'язаний із підвищенням артеріального тиску, а гіпертензія, своєю чергою, є одним із важливих факторів ризику інфаркту та інсульту.
Тут важливо не переплутати зв'язок із прямою причинністю: сам по собі стрес не означає, що в людини обов'язково розвинеться гіпертензія або серцево-судинне захворювання.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthЗначення має і запалення
Останні дослідження дедалі більше уваги приділяють зв'язку між мозком, імунною системою та серцем.
Хронічний психологічний стрес може змінювати регуляцію імунної відповіді та підтримувати прозапальні процеси. А запалення бере участь у розвитку та прогресуванні атеросклерозу — процесу, під час якого в стінках артерій формуються атеросклеротичні бляшки.
Сучасний огляд досліджень стресу та серцево-судинних захворювань також описує порушення роботи автономної нервової системи, нейроендокринні зміни, дисфункцію судин та запальні механізми як частини складного зв'язку між психологічним станом і серцево-судинним здоров'ям.
Стрес впливає на серце не тільки напряму
Є й інший шлях, набагато буденніший.
Під час тривалого стресу люди частіше сплять недостатньо, менше рухаються, змінюють харчові звички, можуть більше курити або вживати алкоголь. Іноді просто не залишається ресурсу регулярно перевіряти тиск, приймати призначені препарати чи звертатися до лікаря.
У результаті стрес може посилювати інші фактори серцево-судинного ризику. Саме тому відокремити його «чистий» вплив від способу життя в реальних умовах непросто. American Heart Association також звертає увагу на цей непрямий механізм.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуНаскільки великий ризик
У великому огляді Kivimäki та Steptoe стрес на роботі або в особистому житті асоціювався приблизно з 1,1–1,6 раза вищим ризиком розвитку ішемічної хвороби серця та інсульту. Водночас автори наголошували: внесок стресу загалом був меншим, ніж внесок таких класичних факторів ризику, як куріння, високий артеріальний тиск, підвищений холестерин або ожиріння.
Більш сучасний огляд 2024 року підтверджує, що психологічний стрес варто розглядати як один із факторів, пов'язаних із серцево-судинним ризиком, але механізм цього зв'язку складний і залежить від типу стресу, його тривалості, індивідуальної вразливості та інших факторів здоров'я.
Особливо важливим стрес може бути для людей, які вже мають серцево-судинні захворювання або значний атеросклероз: сильне емоційне навантаження здатне виступати одним із тригерів гострих серцево-судинних подій.
То що робити, якщо прибрати стрес із життя неможливо?
Порада «менше стресуйте» мало допомагає людині, яка не може просто прибрати роботу, фінансові проблеми, догляд за близькими, небезпеку чи інші обставини.
Тому практичніше працювати не лише над кількістю стресу, а й над тим, скільки часу організм проводить у стані постійної мобілізації.
Регулярна фізична активність, достатній сон, підтримка близьких та методи релаксації належать до способів, які American Heart Association рекомендує для керування стресом. Водночас організація наголошує: досліджень усе ще недостатньо, щоб стверджувати, що саме зниження психологічного стресу окремо від інших змін гарантовано запобігає серцевим захворюванням. Не менш важливо контролювати те, що ми можемо виміряти: артеріальний тиск, холестерин і глюкозу крові, фізичну активність, куріння та інші встановлені фактори серцево-судинного ризику.
А якщо стрес уже суттєво порушує сон, роботу, стосунки чи повсякденне функціонування, робота з психологом або психотерапевтом може бути не «додатковою турботою про себе», а частиною системної допомоги.
