Чому аутизм діагностують дедалі частіше: науковці наближаються до відповіді
Кількість діагнозів «розлад аутистичного спектра» стрімко зростає в багатьох країнах світу. Проте це не обов'язково означає, що аутизм став частіше виникати. Дослідження останніх років свідчать: значну частину зростання можна пояснити змінами діагностичних критеріїв, кращим…
Кількість діагнозів «розлад аутистичного спектра» стрімко зростає в багатьох країнах світу. Проте це не обов'язково означає, що аутизм став частіше виникати. Дослідження останніх років свідчать: значну частину зростання можна пояснити змінами діагностичних критеріїв, кращим виявленням аутизму та розширенням доступу до медичної допомоги.
Великий огляд 20 наукових праць, опублікованих із 2011 до 2026 року, показав, що дослідники дедалі частіше доходять схожих висновків щодо причин збільшення кількості діагнозів. Водночас питання, чи відбувається реальне зростання поширеності аутизму, залишається відкритим. Про це йдеться в аналітичному матеріалі PsyPost, опублікованому 16 жовтня 2026 року.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthНаскільки зросла кількість діагнозів аутизму
У США частка дітей і підлітків із діагностованим аутизмом зростала протягом 2013–2022 років. За даними одного з досліджень, наприкінці цього періоду майже 4% дітей у досліджуваній вибірці мали відповідний діагноз.
У Великій Британії зміни виявилися ще помітнішими. Дослідники, які проаналізували медичні записи жителів Англії та Північної Ірландії, зафіксували збільшення частоти зареєстрованих діагнозів на 787% між 1998 і 2018 роками.
Водночас середній вік встановлення діагнозу зріс із 9,6 до 14,5 року. Це суперечить припущенню, що збільшення кількості випадків пов'язане виключно з раннім виявленням аутизму в дітей.
На глобальному рівні оцінки суттєво відрізняються. Систематичний огляд, опублікований у журналі Autism Research, визначив медіанну поширеність аутизму приблизно на рівні 1%. Однак результати окремих досліджень різнилися в сотні разів.
Науковці пояснюють таку розбіжність насамперед відмінностями в методах дослідження, діагностиці та соціальних умовах.
Чому діагнозів стає більше
Одне з головних пояснень — зміни в тому, як медична система визначає та виявляє аутизм.
Упродовж останніх десятиліть діагностичні критерії неодноразово переглядали. Зокрема, у 1990-х роках до класифікацій додали синдром Аспергера, а згодом різні діагностичні категорії об'єднали в поняття розладу аутистичного спектра.
Це дозволило виявляти людей, чиї особливості раніше могли залишатися поза увагою лікарів.
Крім того, відбулося явище, яке називають діагностичним заміщенням. Наприклад, дитині, якій кілька десятиліть тому могли встановити діагноз інтелектуального порушення, сьогодні можуть діагностувати аутизм.
У дослідженні, проведеному в Каліфорнії, змінами діагностичних критеріїв пояснили 26,4% зростання кількості випадків. Інша робота, виконана в канадській Британській Колумбії, показала, що приблизно третина діагнозів аутизму, встановлених у 1996–2004 роках, була пов'язана з переходом з інших діагностичних категорій.
Однак ці механізми не пояснюють усіх змін. Деякі сучасні дослідження свідчать, що зростання кількості діагнозів може відбуватися і без відповідного скорочення інших діагностичних категорій.
Дослідження 62 тисяч дітей: чи справді аутизм стає поширенішим
Одне з найважливіших досліджень провели в Південній Кореї. Його результати опублікували у JAMA Pediatrics у 2026 році.
Протягом 12 років науковці обстежували семирічних дітей, які починали навчання в школах одного міста. Загалом дослідження охопило 62 081 дитину.
На відміну від робіт, що спираються на медичні записи, тут використовували однакові методи скринінгу та діагностичного оцінювання протягом усього періоду. Це дозволило порівнювати різні покоління дітей без суттєвого впливу змін у правилах діагностики.
Дослідники встановили, що приблизно 2–3% дітей відповідали критеріям аутизму. Проте протягом усіх 12 років цей показник залишався відносно стабільним.
Водночас дедалі більше дітей із відповідними особливостями отримували офіційний діагноз.
Це означає, що кількість встановлених діагнозів може зростати навіть тоді, коли фактична поширеність аутизму залишається незмінною.
Важливо враховувати, що дослідження проводили лише в одному місті, а частина дітей із позитивними результатами скринінгу не пройшла повного клінічного оцінювання. Тому висновки потребують перевірки в інших популяціях.
Чому аутизм частіше діагностують у дівчат і дорослих
Ще одна помітна зміна стосується людей, яким встановлюють діагноз.
Історично аутизм значно частіше виявляли у хлопчиків молодшого віку. Проте останніми роками кількість діагнозів серед дівчат, жінок і дорослих суттєво збільшилася.
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуУ великому шведському дослідженні проаналізували медичні дані понад 2,7 мільйона дітей, народжених між 1985 і 2020 роками.
Науковці виявили, що серед молодших дітей аутизм і надалі частіше діагностували хлопчикам. Проте у віці 15–24 років у період 2020–2022 років нових діагнозів серед жінок було навіть більше, ніж серед чоловіків.
Автори припускають, що це може бути наслідком тривалого недостатнього виявлення аутизму в дівчат.
Проте не всі дослідники погоджуються, що саме цей механізм є головним поясненням.
Деякі науковці звертають увагу на можливе розширення меж діагностики. Особливо це стосується дорослих, у яких окремі прояви аутизму можуть перетинатися із симптомами інших станів, зокрема РДУГ, комплексного посттравматичного стресового розладу або розладів особистості.
Це створює подвійне завдання для медицини: виявляти людей, які раніше не отримали необхідної допомоги, і водночас уникати помилкових діагнозів.
Чи може на кількість діагнозів впливати державна підтримка
Цікаві результати отримали дослідники з Австралії, які проаналізували впровадження Національної системи страхування людей з інвалідністю — NDIS.
Програму запроваджували поступово в різних регіонах країни між 2013 і 2020 роками. Це дозволило порівняти території, де підтримка вже була доступною, із регіонами, які ще очікували на її впровадження.
За оцінками дослідників, програма була пов'язана зі збільшенням зареєстрованої поширеності аутизму на 0,56 відсоткового пункту. На загальнонаціональному рівні це відповідало приблизно 32% зростання порівняно з прогнозованою ситуацією без програми.
Автори припускають, що доступ до фінансової підтримки та послуг міг стимулювати активніше проходження діагностики.
Водночас такі результати не означають, що діагнози встановлювали безпідставно. Доступність допомоги могла спонукати звернутися до фахівців людей, які раніше залишалися без діагнозу.
Чи змінився сам аутизм
Науковці звернули увагу й на те, як змінюється склад людей із діагностованим аутизмом.
За даними, наведеними дослідницею Утою Фріт, у Швеції частка людей з аутизмом, які також мали інтелектуальні порушення, скоротилася з понад 55% у 2001 році до менш ніж 7% у 2020 році.
Інші дослідження також показують, що значна частина зростання кількості діагнозів припадає на людей без супутніх інтелектуальних порушень.
Це може свідчити про краще виявлення менш очевидних проявів аутизму, які раніше залишалися непоміченими.
Водночас деякі дослідники попереджають про ризик надмірного розширення діагностичних меж, коли окремі соціальні труднощі, сенсорна чутливість або емоційні особливості можуть помилково трактуватися як прояви аутизму.
Тому важливо, щоб діагностика враховувала не лише результати опитувальників, а й історію розвитку людини, особливості її поведінки в різних ситуаціях та можливі альтернативні пояснення симптомів.
Які чинники справді можуть підвищувати ймовірність аутизму
Попри вагомий вплив діагностичних змін, науковці не виключають можливості певного реального збільшення поширеності аутизму.
Одним із найважливіших чинників залишається генетика. За оцінками різних досліджень, спадковість може пояснювати значну частину індивідуальних відмінностей у схильності до аутизму.
Водночас дослідники вивчають вплив чинників, пов'язаних із перебігом вагітності та розвитком плода.
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіСеред них — старший вік батьків, ожиріння матері та гестаційний діабет. Деякі дослідження виявили статистичний зв'язок між цими чинниками та підвищеною ймовірністю аутизму в дитини.
Науковці також вивчають роль запальних процесів під час вагітності. Зокрема, припускають, що активація імунної системи матері може впливати на розвиток нервової системи плода.
Однак наявність чинника ризику не означає, що він обов'язково спричинить аутизм. Крім того, навіть підтверджений індивідуальний чинник ризику не обов'язково пояснює зростання кількості діагнозів у масштабах населення.
Чи пов'язані аутизм і вакцинація
Окрему увагу в огляді приділили популярним твердженням про можливі причини аутизму, які не підтверджуються якісними науковими даними.
Зокрема, дослідники не виявили доказів причинного зв'язку між вакцинацією та аутизмом.
В одному з великих досліджень проаналізували електронні медичні записи понад 2,5 мільйона американських дітей. Науковці перевіряли, чи пов'язане щеплення проти кору, паротиту та краснухи (MMR) до дворічного віку з імовірністю діагностування аутизму.
Результати не показали підвищеного ризику серед вакцинованих дітей.
Подібні висновки отримали й щодо вакцинації проти COVID-19 під час вагітності. У дослідженні 434 дітей не виявили статистично значущих відмінностей у показниках розвитку залежно від того, чи отримувала мати відповідне щеплення.
Чи можуть парацетамол та антидепресанти під час вагітності спричиняти аутизм
Ще одна тема, яка викликає суспільні дискусії, — застосування лікарських засобів під час вагітності.
Деякі попередні спостережні дослідження виявляли зв'язок між прийманням парацетамолу та підвищеною ймовірністю аутизму в дітей. Однак такі роботи не завжди могли відокремити вплив самого препарату від інших чинників, зокрема стану здоров'я матері.
У масштабному дослідженні, опублікованому в JAMA Internal Medicine, науковці порівняли 124 333 братів і сестер у Гонконзі, матері яких отримували парацетамол під час однієї вагітності, але не під час іншої.
Після врахування спільних сімейних і генетичних чинників зв'язок між застосуванням препарату та аутизмом зник.
Подібна ситуація спостерігалася й у дослідженнях антидепресантів.
Аналіз даних 167 447 дітей у Вельсі показав, що після порівняння дітей матерів із депресією, які отримували лікування, та дітей матерів із депресією без медикаментозного лікування статистично значущої різниці в частоті аутизму та РДУГ не виявили.
Ці результати свідчать, що зв'язки, які спостерігалися в попередніх роботах, могли пояснюватися іншими чинниками, а не безпосередньою дією препаратів.
То чому аутизм діагностують дедалі частіше
Аналіз 20 наукових робіт свідчить, що значну частину зростання кількості діагнозів аутизму можна пояснити змінами в медичній практиці та суспільстві.
Лікарі краще розпізнають різні прояви аутизму, діагностичні критерії змінювалися, а по допомогу дедалі частіше звертаються дорослі та жінки, які раніше могли залишатися без діагнозу. Водночас на статистику впливають доступність медичних послуг, державна підтримка та способи обліку випадків.
Проте це не означає, що реальне зростання поширеності аутизму повністю виключене. Деякі чинники, пов'язані з репродуктивним здоров'ям і перебігом вагітності, справді можуть впливати на індивідуальну ймовірність його розвитку.
Головна складність полягає в тому, що кількість встановлених діагнозів не дорівнює фактичній кількості людей з аутизмом у популяції.
Щоб зрозуміти, чи змінюється його реальна поширеність, потрібні тривалі дослідження з однаковими методами оцінювання та чіткими діагностичними критеріями.
