Як антидепресанти та псилоцибін змінюють сприйняття емоцій при депресії

Люди з депресією можуть частіше помічати негативні сигнали й неоднозначні вирази обличчя сприймати як сумні, сердиті або загрозливі. Нове дослідження показало, що після лікування есциталопрамом або псилоцибіном цей негативний фільтр послаблювався — хоча механізми дії препаратів, імовірно, відрізняються.

Йдеться про вторинний аналіз рандомізованого клінічного дослідження, опублікований у журналі Translational Psychiatry. Про результати пише PsyPost.

WELL WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісу Читати в Telegram ›

Що таке негативне емоційне упередження

Депресія впливає не лише на настрій, а й на те, як людина сприймає навколишній світ. Зокрема, вона може швидше розпізнавати негативні емоції та частіше бачити їх там, де вираз обличчя був нейтральним або неоднозначним.

Таке негативне емоційне упередження здатне підтримувати симптоми депресії. Якщо людина постійно сприймає інших як роздратованих, засмучених або налаштованих вороже, це може посилювати відчуття відкидання та погіршувати настрій.

Вважається, що антидепресанти спочатку змінюють спосіб обробки емоційної інформації. А вже потім, упродовж наступних тижнів, нове сприйняття соціальних ситуацій поступово впливає на загальний стан.

Як проводили дослідження

У дослідженні взяли участь 59 людей із тривалою депресією помірного або тяжкого ступеня. Їх випадково розподілили на дві групи.

Перша група отримала дві дози псилоцибіну по 25 мг із проміжком у три тижні та щодня приймала плацебо. Друга протягом шести тижнів приймала есциталопрам — антидепресант із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Під час двох окремих сесій цим учасникам також давали по 1 мг псилоцибіну як плацебо.

Обидві групи отримували однакову психологічну підтримку: підготовчі зустрічі перед сесіями та інтеграційні — після них.

Як змінилося сприйняття емоцій

На початку дослідження та через шість тижнів учасники проходили тест на розпізнавання виразів обличчя. На екрані протягом половини секунди з’являлися обличчя, що виражали гнів, огиду, страх, радість, сум або здивування з різною інтенсивністю.

СТАН СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram ›

До початку лікування учасники точніше розпізнавали негативні емоції та гірше — позитивні.

Через шість тижнів негативне упередження зменшилося в обох групах. Люди рідше помилково визначали вирази обличчя як негативні та швидше розпізнавали емоції. Наприкінці дослідження позитивні емоції вони визначали навіть швидше за негативні.

Статистично значущої різниці між групами псилоцибіну й есциталопраму за цими показниками дослідники не виявили.

Однаковий результат не означає однакову дію

Попередні дослідження мозку цих самих учасників показали, що препарати могли діяти по-різному.

Есциталопрам знижував реакцію мигдалеподібного тіла на емоційні обличчя. Ця ділянка мозку бере участь в обробці страху та інших емоцій. Після приймання псилоцибіну такого приглушення активності не спостерігали.

Отже, обидва методи лікування могли зменшувати негативне сприйняття, але досягати цього різними нейробіологічними шляхами.

MIND MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram ›

Чи було це пов’язано зі зменшенням симптомів депресії

Через шість тижнів зміни у сприйнятті емоцій не були безпосередньо пов’язані з тяжкістю симптомів депресії в жодній із груп.

Однак через десять тижнів дослідники побачили різницю. Учасники, які приймали есциталопрам і через шість тижнів рідше сприймали позитивні обличчя як негативні, згодом мали менш виражені симптоми депресії.

У групі псилоцибіну такого зв’язку не виявили. Це може означати, що його можливий антидепресивний ефект залежить не лише від зміни емоційного упередження, а й від інших психологічних або нейробіологічних процесів.

Що важливо врахувати

У дослідженні не було окремої групи, яка отримувала лише неактивне плацебо. Тому повністю відокремити дію препаратів від впливу психологічної підтримки неможливо.

Крім того, учасники могли мати попередні очікування щодо психоделічної терапії. А виражені ефекти псилоцибіну ускладнюють збереження справжнього «засліплення»: людина нерідко здогадується, який препарат отримала.

Результати також не означають, що псилоцибін можна використовувати для самолікування депресії. У дослідженні його застосовували у визначених дозах, у контрольованих умовах і разом із професійною психологічною підтримкою.

Автори планують перевірити, наскільки швидко змінюється емоційне сприйняття після приймання псилоцибіну та чи виникають ці зміни раніше, ніж після початку лікування стандартним антидепресантом.