Антидепресанти можуть ускладнити досягнення оргазму: вчені знайшли можливий маркер
Побічні ефекти нерідко змушують людей припиняти лікування депресії. Нове дослідження показало, що реакція мозку на звуки різної гучності може заздалегідь вказувати на підвищений ризик таких порушень.
Про результати дослідження, опублікованого в Journal of Psychiatric Research, пише PsyPost.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, або СІЗЗС, є одними з найпоширеніших препаратів для лікування депресії. Вони збільшують доступність серотоніну в мозку, але водночас у частини пацієнтів можуть знижувати сексуальний потяг, ускладнювати збудження або досягнення оргазму.
Проблема полягає в тому, що наперед визначити, у кого виникнуть такі побічні ефекти, поки складно.
Як проходило дослідження
У дослідженні взяли участь 90 людей віком від 18 до 57 років із великим депресивним розладом. Приблизно три чверті учасників становили жінки. Щонайменше два місяці перед початком дослідження ніхто з них не приймав антидепресантів.
Перед лікуванням учасникам провели електроенцефалографію. Під час обстеження вони слухали звуки п’яти рівнів гучності, від 60 до 100 децибелів. Дослідники фіксували, як змінювалася електрична активність мозку зі збільшенням гучності.
Цей показник називають залежністю слухових викликаних потенціалів від гучності. Його розглядають як непрямий маркер активності серотонінової системи: слабша реакція мозку на посилення звуку може свідчити про вищу початкову активність серотоніну.
Також учасники заповнили анкети щодо сексуального функціонування та здали аналіз на рівень тестостерону.
Після обстеження 86 учасників почали приймати есциталопрам. Якщо препарат не давав достатнього ефекту або спричиняв нестерпні побічні реакції, після четвертого тижня дозволяли перейти на дулоксетин. Такою можливістю скористалися семеро людей.
Що з’ясували вчені
Через вісім тижнів дослідники оцінили сексуальні побічні ефекти лікування. Люди, в яких до початку терапії мозок слабше реагував на збільшення гучності звуку, частіше мали труднощі з досягненням оргазму після приймання антидепресанту.
За даними авторів, показник допоміг спрогнозувати клінічно значущі оргазмічні порушення з точністю 87%.
Зв’язок зі зниженням сексуального потягу виявився слабшим. Також показник не був пов’язаний з еректильною дисфункцією у чоловіків.
Рівень тестостерону суттєво не підвищував точність прогнозу. Водночас зафіксована мозкова реакція не була пов’язана із сексуальними порушеннями, які учасники мали ще до початку медикаментозного лікування. Це може свідчити, що маркер стосується саме реакції організму на препарат, а не впливу самої депресії.
Чому цей метод поки не використовують у клініках
Дослідження було відкритим: і пацієнти, і лікарі знали, який препарат застосовується. У ньому також не було групи плацебо, тому частину змін могли спричинити інші чинники.
Середній вік учасників становив 27,5 року, тому результати не можна автоматично переносити на старших людей. Крім того, більшість учасників були жінками, а семеро змінили препарат під час дослідження.
Тому ЕЕГ-тест ще не готовий до рутинного застосування. Результати потрібно повторити на більших і різноманітніших вибірках. Якщо надійність маркера підтвердять, у майбутньому він може допомагати лікарям добирати лікування з урахуванням ризику сексуальних побічних ефектів.
Самостійно припиняти приймання антидепресантів через такі симптоми не варто. Зміну дози або препарату потрібно обговорювати з лікарем.
