Вчені з’ясували, чому нам важко читати емоції, коли ми бачимо лише очі
Нове дослідження показало, чому самих лише очей недостатньо для точного розпізнавання емоцій та як мозок обробляє вирази обличчя.
Люди швидше та точніше розпізнають емоції, коли бачать усе обличчя співрозмовника, а не лише його очі. Такого висновку дійшли американські дослідники, які вивчали, як мозок обробляє емоційні сигнали під час спілкування. Результати роботи опублікували в журналі Brain Research.
Авторка дослідження розповіла, що ідея виникла під час пандемії COVID-19, коли через маски багатьом людям стало складніше розуміти емоції оточення. Це спонукало науковців перевірити, наскільки важливими для розпізнавання почуттів є очі та інші частини обличчя.
У дослідженні взяли участь 40 студентів. Їм показували фотографії людей із різними емоціями — радістю, сумом, страхом та гнівом. У деяких випадках учасники бачили все обличчя, в інших — лише очі або зображення із частково прихованими деталями. Одночасно вчені відстежували активність мозку за допомогою електроенцефалографії.
Результати показали, що люди найкраще розпізнавали емоції саме тоді, коли бачили все обличчя. Якщо ж інші риси обличчя були приховані, учасники частіше помилялися та витрачали більше часу на відповідь.
За словами дослідників, мозок сприймає обличчя не як набір окремих деталей, а як єдину картину. Саме тому контекст має велике значення для розуміння емоцій. Коли людина бачить лише очі, мозку доводиться витрачати більше зусиль на обробку інформації.
Цікаво, що різні емоції по-різному залежать від окремих рис обличчя. Наприклад, гнів учасники досить легко впізнавали навіть лише за очима. Натомість страх виявився значно складнішим для розпізнавання без інших частин обличчя. А радість найкраще зчитувалася тоді, коли було видно усмішку.
Дослідники також зафіксували, що коли люди бачили все обличчя, мозок обробляв інформацію швидше та з меншими зусиллями. Це свідчить про те, що для ефективного розуміння емоцій нам важливі не лише очі, а й загальний вираз обличчя.
Автори роботи вважають, що ці результати можуть бути корисними для кращого розуміння особливостей соціальної комунікації та допоможуть у майбутніх дослідженнях людей, які мають труднощі з розпізнаванням емоцій під час спілкування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емоційне забруднення: як родинні конфлікти формують наші реакції
