Чому після бігу покращується настрій: вчені знайшли нове пояснення

Деякі люди після тривалої пробіжки відчувають незвичайну легкість, спокій або навіть ейфорію. Хоча фізично вони можуть бути виснаженими, тривожні думки відступають, а настрій покращується. Цей стан давно відомий як ейфорія бігуна, проте механізми його виникнення досі залишаються предметом досліджень.

Нова робота, опублікована в BMC Medicine, допомогла краще зрозуміти, як пов'язані біг і настрій. Науковці виявили, що під час тривалого фізичного навантаження організм виробляє особливі речовини, концентрація яких продовжує зростати навіть після багатьох кілометрів бігу, пише PsyPost.

Чому справа може бути не лише в ендорфінах

Тривалий час ейфорію після фізичних навантажень пояснювали викидом ендорфінів. Ці речовини беруть участь у регуляції болю та можуть впливати на самопочуття. Однак науковці звернули увагу на те, що ендорфіни не можуть легко долати захисний бар'єр між кров'ю та мозком.

Тому дослідники почали вивчати іншу групу речовин — ендоканабіноїди. Організм виробляє їх самостійно, а діють вони на ті самі рецептори, що й активні компоненти канабісу. Водночас це не означає, що фізична активність має такий самий вплив, як уживання психоактивних речовин.

Один із найвідоміших ендоканабіноїдів називається анандамід. Він бере участь у процесах, пов'язаних із регуляцією настрою, болю та реакції на стрес. Попередні дослідження вже показували, що після фізичних навантажень його концентрація в крові може підвищуватися, але переважно вивчали тренування тривалістю менш ніж годину.

Що відбувається з організмом під час марафону

Щоб з'ясувати, як змінюється рівень цих речовин під час значно довших навантажень, науковці провели два дослідження за участю досвідчених бігунів.

У першому взяли участь 19 спортсменів, які пробігли марафонську дистанцію. Дослідники брали зразки крові перед стартом, після 14 і 28 кілометрів, на фініші та через 45 хвилин відпочинку. Через один-два місяці ті самі учасники виконали тривалу прогулянку, яка слугувала умовою для порівняння.

Друге дослідження охопило 36 учасників ультрамарафонів на дистанціях 100, 160 і 230 кілометрів. У них аналізи крові брали до та після забігу. В обох дослідженнях учасники також оцінювали власний настрій, тривожність, ейфорію та фізичний біль.

Які зміни виявили вчені

Під час марафону концентрація анандаміду поступово зростала. Уже в середині дистанції його рівень був вищим, ніж під час ходьби, і залишався підвищеним навіть через 45 хвилин після фінішу.

Схожі зміни спостерігали й після ультрамарафонів. Учасники всіх трьох дистанцій мали вищі рівні анандаміду після завершення забігу, ніж перед стартом. Це свідчить, що ендоканабіноїдна система організму залишається активною навіть під час надзвичайно тривалого фізичного навантаження.

Водночас зміни настрою були неоднаковими. Під час марафону учасники в окремі моменти повідомляли про сильнішу ейфорію, ніж під час ходьби, а рівень тривожності ближче до завершення дистанції знижувався. Проте біль після 28 кілометрів помітно посилювався.

Серед учасників ультрамарафонів тривожність після фінішу також зменшувалася, але статистично значущого підвищення ейфорії дослідники не зафіксували. Більшість спортсменів відчували фізичний біль, а далеко не всі повідомляли про характерний стан ейфорії бігуна.

Чи справді біг допомагає зменшити тривогу

Результати підтримують припущення, що ендоканабіноїди можуть бути одним із механізмів впливу фізичної активності на емоційний стан. Проте дослідження не довело, що саме підвищення анандаміду спричинило покращення настрою. Науковці вимірювали концентрацію речовин у крові, а не безпосередньо в мозку.

Крім того, дослідження проводили за участю невеликих груп досвідчених спортсменів. Тому його результати не можна автоматично переносити на людей, які лише починають бігати або займаються іншими видами фізичної активності.

Автори припускають, що ейфорія бігуна виникає завдяки взаємодії кількох біологічних систем, а не однієї речовини. Це може пояснювати, чому одна людина після пробіжки відчуває емоційне піднесення, а інша — переважно втому. Водночас дослідники наголошують, що фізична активність може підтримувати психічне здоров'я, але не замінює професійного лікування, коли воно необхідне.