Вчені знайшли в мозку групу нейронів, яка може керувати тривожністю
Вчені виявили групу нейронів у мозку, пов'язану з тривожністю. У досліді на мишах її корекція зменшила тривожну поведінку.
Науковці виявили в мозку групу нейронів, яка може відігравати ключову роль у розвитку тривожності та пов'язаних із нею емоційних порушень. Дослідники припускають, що це відкриття в майбутньому може допомогти створити більш точні методи лікування тривожних розладів і депресії.
Результати дослідження опублікували в журналі iScience.
Дослідження провела команда вчених під керівництвом нейробіолога Хуана Лерми з Університету Мігеля Ернандеса в Іспанії. Вони зосередилися на мигдалеподібному тілі — ділянці мозку, яка бере участь у регуляції страху, тривоги та емоційних реакцій.
Науковці виявили специфічну групу нейронів у базолатеральній частині мигдалеподібного тіла. Саме порушення їхньої активності виявилося достатнім для появи тривожної поведінки, соціального уникнення та симптомів, схожих на депресію, у лабораторних мишей.
Особливу увагу дослідники приділили гену Grik4, який пов'язаний із роботою рецепторів, що беруть участь у передачі сигналів між нейронами. Коли активність цього механізму була надмірною, у мозку виникав дисбаланс, який супроводжувався ознаками тривожності.
Після того як вчені повернули рівень активності до нормальних показників, тривожна поведінка мишей значно зменшилася. Тварини почали активніше досліджувати навколишнє середовище та охочіше взаємодіяли з іншими мишами.
Дослідники також перевірили метод на звичайних мишах, які раніше демонстрували підвищену тривожність. Результат виявився схожим — рівень тривожної поведінки знизився і в цій групі.
На думку авторів роботи, відкриття допомагає краще зрозуміти біологічні механізми тривожних розладів і може стати основою для створення нових, більш прицільних методів лікування в майбутньому.
Водночас вчені наголошують, що дослідження проводилося на тваринах. Тому говорити про появу нового лікування для людей поки що зарано. Попереду ще додаткові дослідження, які мають підтвердити, чи працює цей механізм у людському мозку так само.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Названо просту звичку, яка допомагає організму краще справлятися зі стресом
