Що означає бути ментально здоровою людиною: вчені назвали головні складові

Що насправді означає бути ментально здоровою людиною? Не мати депресії чи тривожного розладу — лише частина відповіді.

Міжнародна група науковців спробувала сформулювати, з чого складається позитивне ментальне здоров’я, і визначила 19 ключових компонентів. Шість із них отримали понад 90% підтримки експертів: сенс і мета життя, задоволеність життям, прийняття себе, зв’язок з іншими людьми, автономність і щастя.

Результати дослідження опублікували в Nature Mental Health.

Ментальне здоров’я — це не просто відсутність розладів

Саме з цієї проблеми почали автори роботи.

Психологи, психіатри, фахівці з громадського здоров’я, соціологи та економісти використовують різні поняття для опису психологічного благополуччя: flourishing, thriving, coping, mental wellbeing.

При цьому єдиного загальноприйнятого визначення позитивного ментального здоров’я досі немає. Через це складно не лише порівнювати наукові дослідження, а й оцінювати ефективність програм підтримки ментального здоров’я.

Тому науковці вирішили створити спільну систему критеріїв.

122 експерти з 26 країн шукали спільну відповідь

У дослідженні взяли участь 122 науковці з 26 країн та 11 дисциплін, серед яких клінічна психологія, психіатрія, громадське здоров’я, філософія, сестринська справа та економіка.

Для досягнення консенсусу використовували метод Delphi: експерти кілька разів оцінювали запропоновані характеристики, переглядали результати та повторно розглядали ті пункти, щодо яких спочатку не вдалося домовитися.

Щоб характеристика потрапила до остаточного переліку, її мали підтримати щонайменше 75% експертів.

Зрештою вони визначили 19 складових позитивного ментального здоров’я.

6 головних складових ментального здоров’я

Найбільший консенсус — понад 90% — отримали шість компонентів.

Сенс і мета. Відчуття напрямку в житті, наявність цілей та розуміння, що те, що ми робимо, має цінність.

Задоволеність життям. Те, наскільки позитивно людина загалом оцінює власне життя.

Прийняття себе. Здатність ставитися до свого тіла, особистості, думок та почуттів толерантно й без постійного осуду.

Зв’язок з іншими. Відчуття близькості, любові, взаємної турботи та приналежності у стосунках із друзями, родиною та близькими.

Автономність. Відчуття, що людина має право й можливість керувати власними рішеннями та поведінкою і виражати себе.

Щастя. Приємні емоційні стани — зокрема відчуття радості та задоволення.

І тут є важлива деталь: щастя — лише один із 19 компонентів, а не синонім хорошого ментального здоров’я.

А що увійшло до решти 13

До повного переліку також потрапили:

• прийняття того, що ми не можемо контролювати;
• досягнення;
• задоволеність своєю діяльністю та здатність нею займатися;
• відчуття приналежності;
• спокій;
• компетентність;
• розвиток;
• залученість;
• веселощі та задоволення;
• оптимізм;
• відповідність власних дій своїм цінностям;
• відчуття безпеки;
• життєва енергія.

Таким чином, позитивне ментальне здоров’я виявляється значно ширшим поняттям, ніж просто «почуватися добре».

Людина може не бути постійно щасливою, але мати сенс, близькі стосунки, автономність, відчуття компетентності та здатність приймати те, що не може змінити.

Що є причиною хорошого стану, а що — його наслідком

На третьому етапі дослідники поставили експертам ще одне питання: які з 19 компонентів допомагають формувати позитивне ментальне здоров’я, а які радше виникають унаслідок нього?

Однозначної відповіді не вийшло.

Наприклад, щастя та задоволеність життям експерти частіше розглядали як результати хорошого ментального здоров’я.

Натомість автономність і відчуття безпеки — радше як фактори, які допомагають його формувати.

Проте більшість характеристик можуть працювати в обидва боки.

Соціальний зв’язок, наприклад, може покращувати психологічне самопочуття. Але коли людина почувається краще, їй також може бути простіше підтримувати стосунки з іншими.

Чи можна мати психічний розлад і водночас хороше ментальне здоров’я

Один із принципових висновків запропонованої концепції — ментальне здоров’я та психічні розлади не обов’язково є двома протилежними кінцями однієї шкали.

У новому робочому визначенні позитивне ментальне здоров’я описують як суб’єктивний досвід, коли людина добре функціонує та відчуває задоволення.

При цьому людина може мати психічний розлад і водночас відчувати сенс життя, підтримувати близькі стосунки, мати автономність та працювати над власним благополуччям.

Чого немає серед 19 складових

Цікаво, що експерти не включили фізичне здоров’я до основних компонентів позитивного ментального здоров’я — воно отримало 62,8% підтримки замість необхідних 75%.

Так само до переліку не потрапили особисті життєві обставини — 62,5%.

Це не означає, що вони не впливають на психологічне самопочуття. Радше експерти розглядали їх як зовнішні фактори, що впливають на ментальне здоров’я, а не як його безпосередні складові.

Але це ще не остаточна «формула щастя»

Автори наголошують, що їхній список — лише відправна точка.

Експертна група була переважно західною та англомовною: близько 84% учасників ідентифікували себе як європейці або представники білої раси, а значна частина жила у США, Великій Британії та Австралії.

Тому культурні уявлення про благополуччя можуть бути представлені недостатньо.

Наприклад, японське поняття ikigai — причини, заради якої людина живе, — не обов’язково повністю вкладається в західні моделі психологічного благополуччя.

Наступним кроком науковці хочуть перевірити цю систему в інших культурах та краще зрозуміти, які компоненти є причинами, а які наслідками психологічного благополуччя.