Вчені виявили два різні типи аутизму: чим вони відрізняються

Аутизм традиційно вважають одним із найрізноманітніших нейророзвиткових станів. У різних людей можуть суттєво відрізнятися мовні навички, сенсорна чутливість, соціальна взаємодія та потреба в підтримці. Нове дослідження міжнародної групи науковців показало, що за цією різноманітністю можуть стояти щонайменше два різні біологічні механізми.

Результати роботи опубліковані в журналі Nature Neuroscience.

Чому аутизм так складно вивчати

Дослідники давно знають, що аутизм має багато можливих причин. Проте знайти чіткий зв'язок між особливостями поведінки та конкретними біологічними процесами непросто. Лише в невеликої частини людей науковці можуть виявити генетичні зміни, які безпосередньо пов'язані з аутизмом.

Тому команда вчених вирішила зосередитися не на генах, а на роботі мозку. Для цього вони використали функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ), яка дозволяє оцінити, наскільки активно різні ділянки мозку взаємодіють між собою.

Два різні патерни роботи мозку

Спочатку науковці проаналізували 20 моделей аутизму у мишей. Вони виявили дві принципово різні картини мозкової активності.

У першої групи спостерігалася знижена взаємодія між різними ділянками мозку. Такий тип назвали гіпоконективністю.

У другої групи, навпаки, виявили надмірно активний обмін сигналами між мозковими структурами — гіперконективність.

Подальший аналіз показав, що ці два типи можуть бути пов'язані з різними біологічними процесами.

Різні механізми розвитку

Гіпоконективність найчастіше була пов'язана з порушеннями роботи синапсів — контактів між нервовими клітинами, через які передаються сигнали.

Натомість гіперконективність частіше асоціювалася з роботою імунної системи та механізмами регуляції генів.

За словами авторів, це може означати, що схожі зовнішні прояви аутизму іноді виникають через зовсім різні біологічні причини.

Результати підтвердили на людях

Після експериментів на тваринах вчені перевірили свої висновки на великій базі даних фМРТ-сканувань людей.

Вони проаналізували результати понад 940 людей з аутизмом і понад 1000 нейротипових учасників. Дослідникам вдалося виявити ті самі два патерни роботи мозку, які раніше спостерігалися у мишей.

Люди з гіперконективністю частіше мали посилену взаємодію між глибокими структурами мозку та корою, а люди з гіпоконективністю — знижену взаємодію між зонами, що відповідають за сенсорну обробку та рухи.

Що це означає

Автори наголошують, що результати не свідчать про існування лише двох типів аутизму. Навпаки, вони вважають, що аутизм включає багато біологічних підтипів, а це дослідження допомогло виявити лише два найпомітніші з них.

Науковці сподіваються, що в майбутньому такі дані допоможуть краще зрозуміти причини аутизму та розробляти більш персоналізовані підходи до підтримки людей на спектрі.