Чому аутизм діагностують дедалі частіше: науковці пояснили, що стоїть за зростанням

Кількість людей із діагнозом розладу аутистичного спектра за останні десятиліття різко зросла. Наприклад, у Великій Британії та Північній Ірландії кількість зафіксованих нових діагнозів у 1998–2018 роках збільшилася на 787%.

На перший погляд такі цифри можуть створювати враження, що сам аутизм став значно поширенішим. Однак аналіз досліджень показує складнішу картину: значну частину зростання можуть пояснювати зміни в тому, кого, як і за якими критеріями діагностують.

PsyPost проаналізував 14 наукових робіт, опублікованих із 2011 до 2026 року, які досліджували поширеність аутизму, зміни діагностики та можливі біологічні й середовищні фактори.

Діагнозів стало більше, але це ще не означає, що аутизму стало більше

Одна з головних проблем полягає в тому, що більшість досліджень рахують саме встановлені діагнози. А це не те саме, що реальна поширеність аутизму в популяції. На кількість діагнозів можуть впливати доступність медичної допомоги, обізнаність лікарів і батьків, діагностичні критерії, система соціальної підтримки та те, які прояви в конкретний період вважають достатніми для встановлення діагнозу.

Показовими стали результати дослідження в Південній Кореї. Науковці обстежили понад 62 тисячі дітей, використовуючи однакові методи для 12 послідовних когорт. Частка дітей, які відповідали критеріям аутизму, протягом цього періоду істотно не змінювалася. Натомість із часом дедалі більше дітей, які відповідали цим критеріям, уже мали офіційний діагноз.

Автори зробили висновок, що значну роль у статистичному зростанні може відігравати саме краще виявлення аутизму.

Змінилося й те, кому встановлюють діагноз

Раніше аутизм найчастіше діагностували в маленьких хлопчиків із вираженими особливостями розвитку. Сьогодні діагностована група значно ширша. Британське дослідження показало, що найбільше зростання кількості нових діагнозів відбулося серед дорослих і жінок.

Подібну тенденцію виявили у Швеції, де проаналізували дані понад 2,7 мільйона дітей, народжених у 1985–2020 роках. У підлітковому та молодому дорослому віці розрив між чоловіками та жінками суттєво скоротився, а в окремих вікових групах нові діагнози вже частіше встановлювали жінкам.

Одне з пояснень полягає в тому, що дівчат і жінок історично могли недодіагностовувати, а сучасна медицина краще розпізнає різноманітні прояви аутизму. Водночас частина дослідників вважає, що роль може відігравати й зниження діагностичного порогу.

Змінилися самі критерії аутизму

Протягом останніх десятиліть змінювалося і визначення розладу. У 1990-х роках діагностичні критерії суттєво розширилися. Зокрема, до діагностичних класифікацій включили синдром Аспергера. Паралельно відбувалося так зване діагностичне заміщення. Дитина, яка кілька десятиліть тому могла отримати діагноз інтелектуальної недостатності або неспецифічного порушення розвитку, сьогодні частіше проходить окреме обстеження щодо аутизму.

За одним із досліджень у Каліфорнії, зміни діагностичних критеріїв могли пояснювати близько 26% зафіксованого зростання. Але цей механізм також не пояснює всього. Новіші дані показують, що в деяких системах охорони здоров'я кількість інших діагнозів не скорочувалася паралельно зі зростанням аутизму.

Зростає насамперед кількість менш виражених випадків

Ще одна важлива зміна стосується людей, яким сьогодні встановлюють діагноз. Раніше аутизм значно частіше супроводжувався інтелектуальною недостатністю. З часом її частка серед діагностованих суттєво зменшилася.

За даними зі Швеції, частка людей з аутизмом та інтелектуальною недостатністю серед діагностованих знизилася з понад 55% у 2001 році до менш ніж 7% у 2020-му. Це може свідчити про те, що значна частина приросту припадає на людей із менш вираженими проявами, яких раніше могли просто не виявляти.

Чи може аутизму все-таки ставати більше

Повністю виключити реальне збільшення поширеності дослідники не можуть. Аутизм має сильний генетичний компонент: різні огляди оцінюють його спадковість приблизно у 40–90%. Водночас досліджуються фактори, які можуть впливати на розвиток дитини ще до народження. Серед найбільш послідовно виявлених — старший вік батьків. Також у дослідженнях знаходять асоціації з ожирінням матері та гестаційним діабетом.

Ці фактори стали поширенішими протягом тих самих десятиліть, коли зростала кількість діагнозів, тому вони потенційно можуть пояснювати певну частину реального збільшення ризику. Досліджується й вплив забруднення повітря та інших середовищних факторів, однак для багатьох із них якість доказів поки залишається низькою або дуже низькою.

А що з вакцинами

Вакцини не пояснюють зростання кількості випадків аутизму. В огляді досліджень, на який посилаються автори матеріалу, враховувалися результати численних робіт та незалежних оцінок. Дані не підтверджують зв'язку між вакцинацією та аутизмом.

То чому аутизму в статистиці стало більше

Наявні дані вказують, що значну частину зростання кількості діагнозів можуть пояснювати ширші діагностичні критерії, краще виявлення, більша обізнаність, діагностика дорослих і жінок, а також зміни в системах медичної та соціальної допомоги.

Водночас науковці не виключають, що певна частина зростання може бути реальною та пов'язаною зі змінами факторів ризику в популяції.

Саме тому різке збільшення кількості діагнозів не можна автоматично трактувати як таке саме різке збільшення біологічної поширеності аутизму. На сьогодні наукові дані значно краще підтверджують складне поєднання змін у діагностиці та виявленні, ніж одну нову причину, яка могла б пояснити весь тренд.