У Китаї вперше пересадили свинячу легеню людині: чи прижився орган?

Американські хірурги здійснили експериментальну операцію. 39-річному пацієнтові зі встановленою смертю мозку пересадили легеню, вирощену у генетично модифікованої свині. Про це повідомляє CNN.

Легеню підготували особливим чином: донорська тварина від самого початку утримувалася у стерильних умовах, а в її ДНК внесли шість змін, щоб знизити ризики імунного відторгнення. Після операції чоловікові призначили препарати, які пригнічують імунну відповідь і захищають від інфекцій.

Перші дні після трансплантації новий орган працював стабільно. Гострих реакцій відторгнення не спостерігалося. Проте згодом виникли ускладнення: у легенях почала накопичуватися рідина та з’явився набряк. Лікарі пояснюють це тим, що легені виконують не лише дихальну функцію, а й беруть участь у кровотворенні та регуляції рідинного балансу.

На третю–четверту добу команда зафіксувала ознаки часткового відновлення функцій, але згодом організм почав відторгати трансплантат. На прохання родини експеримент завершили на дев’ятий день.

Дослідники наголошують, що цей випадок – важливий крок уперед для трансплантології, але до клінічного застосування ще далеко. Найбільшими викликами залишаються імунологічне відторгнення та інфекції, адже легені є одним із найскладніших органів для пересадки. Вони не лише забезпечують дихання, а й очищують кров, регулюють температуру, виробляють тромбоцити, підтримують кислотно-лужний баланс і гормональні процеси. До того ж легені постійно контактують із зовнішнім середовищем, що підвищує ризик інфікування порівняно з іншими органами.

Як альтернативний шлях науковці розглядають створення так званих «гібридних» легень: використання свинячого органа як біокаркаса, на який будуть «заселяти» людські стовбурові клітини. Такий підхід може стати наступним етапом у розвитку ксенотрансплантації.